logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 15.12.2023
  • 01.01.1970
  • 4 хв
  • 78

Важливість та пастки зворотного зв’язку

Конфлікти на роботі Самовизначення Самооцінка Саморозвиток Стосунки
Конфлікти на роботі Самовизначення Самооцінка Саморозвиток Стосунки
Важливість та пастки зворотного зв’язку

Для когось зовнішня реакція не є важливою, достатньо внутрішнього самопочуття та ресурсів, коли є внутрішні опори які важливіші за зовнішні знаки, а для когось зовнішня реакція є дуже важливою, і від цієї реакції може змінюватись як настрій та і відношення до цінності та правильності зробленої дії…

І та і та ситуація є крайніми, або полярностями говорячи психологічною мовою, бо з одного боку якщо ми зовсім не беремо до уваги зовнішний відгук на наші дії, то ми можемо не скорегуватись вчасно і когось образити, або навіть опинитися в ізоляції. Наприклад чому зникли всі друзі чи на роботі всі уникають з вами спілкування

З іншого боку, якщо дуже залежати від зовнішньої оцінки, то можна втратити можливість реалізовувати свої потреби, стати скованим та в принципі перестати проявлятися, або постійно підлаштовуватися під очікування оточення, що призведе в один момент до афективної реакції гніву або до пасивної агресій з вашого боку. І довгостроковий результат буде таким же як і першій полярності – ізоляція та втрата стосунків з важливими людьми.

Що нас спонукає “озиратися” на реакцію інших людей – це може бути потреба у підтримці, підтвердженні та схваленні, може бути так званий “голод” в цьому місці. А виражатися це може у словах – я боюсь когось образити, мені страшно що мені можуть відмовити та інше.  

Насправді звичайне бажання отримати визнання або схвалення цілком нормально. Проблема виникає лише тоді, коли це бажання перетворюється на залежність, яка приносить людині задоволення. А через те, що почуття щастя починає залежати від когось ще, вами стає дуже просто маніпулювати.

Такий тип залежність, а саму залежність від людини набувають у дитинстві, коли дитина недоотримала любові, захисту, уваги одного чи двох батьків. У дитячому віці психічне здоров’я дитини не є стабільним. Можна, сказати, що дитина навіть безпорадна у цьому дорослому житті, оскільки вона лише із ним знайомиться. Діти не здатні проявити турботу про себе, не кажучи про оточуючих. І якщо маленьку дитину на одному з етапів його життя мати кидає, приділяє мало уваги чи панує лише контроль та дисципліна, тоді одним із наслідків може бути подальший страх розриву будь-яких відносин. А коли виростає, пробує по всякому її заслужити, щоб відчути себе повноцінним, тому і прив’язується до іншої людини. І там прагне отримати те, чого не отримала в дитинстві. Проблема в тому, що вона продовжує це робити дитячими засобами, при тому що насправді людина вже доросла.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Тут в першу чергу важливо розуміти і знати про свої такі особливості, що наприклад є потреба у підтримці або схваленні. І брати на себе відповідальність за задоволення цієї потреби. З одного боку розвивати в собі здатність опиратися на себе, а з іншого боку легалізувати, тобто казати вголос іншим людям: “Мені дуже важливо щоб ви сказали що в моїй ідеї вам подобається, навіть якщо ви маєте іншу думку. Мене це би дуже підтримало”. Або сказати “мені дуже важливо щоб ви надали мені зворотній зв’язок про мене, бо ви для мене важлива людина, і мені хотілось би знати що ви про мене помічаєте”. Інший спосіб це знаходити і робити такі речі, які з одного боку подобаються вам та відповідають вашим цінностям – наприклад організація книжкового клубу, де до вас притянуться такі люди які будуть цінувати те ж саме що і ви, і можуть вам виказати вдячність та визнання. Але з іншого боку, важливо вміти побачити тих людей які є для вас ресурсними, бо парадоксальним чином, ми часто вибираємо шукати визнання та підтримки у тих людей, для яких наші дії чи якості не є цінними. Тобто іншими словами ми, такими як ми є, ніколи не отримаємо їх визнання та підтримку від них.

Такі ж прояви, а саме занадто висока важливість зворотного зв’язку, може проявлятися і у людей схильних до контр залежності. Контрзалежність – це порушення прихильності, за якого людина боїться близькості, але водночас має потребу в присутності іншого. Тобто людина обманює себе коли вважає що їй не важлива думка інших або взагалі відносини з іншими, насправді ж дуже важливо, але сказати про цю важливість дуже дуже страшно. Є страх бути неприйнятим, знехтуваним, підійти близько й обпектися. Можливі причини виникнення контрзалежності це можуть бути або батьки які не давала дитині жодної свободи, або ж навпаки дитині прийшлося стати самостійною дуже рано, бо народився молодший брат який хворів, бо батькі були змушені працювати, та багато інших причин.

Що робити в такому випадку, знову таки в першу чергу визнати що проблема є, що ви уникаєте запитувати чиюсь точку зору або про відношення до себе, тому що ви почуваєте себе вразливим.  І у спілкуванні з іншими, зніміть свою маску гордовитої та незалежної людини, та ризикуйте сказати про те що насправді ви вразлива людина, і з вами треба бути обережними у наданні зворотнього зв’язку.

Наостанок ще хочеться нагадати про декілька моментів про зворотній зв’язок, про які ми всі знаємо, але чомусь забуваємо при сприйнятті слів інших:  

  • пам’ятати що в більшості випадків зворотній зв’язок стосуються вашої конкретної дії або проявів, а не вас і цілому як особистості
  • нагадувати собі, що той, хто дає зворотний зв’язок, не нападає, не становить загрози — боятися його не потрібно
  • людина яка вам надає зворотній зв’язок, навіть якщо вона дуже авторитетна та важлива для вас, все одно залишається людиною, яка вас бачить через призму своїх особливостей та можливостей

Завершу в цей раз на тому, що мені особисто дуже важливий зворотній зв’язок, а саме якісь знак що ви прочитали цю статтю, тому буду дуже вдячна якщо ви поставите лайк або напишете щирий коментар.  

Сподобалась стаття? 👉

Віра Маковенко
icon Автор:

Віра Маковенко,

психолог

Ціна: від 2500 грн

Стаж: 7 років

Психологія для мене — це не просто професія, а покликання допомагати людям розкривати їхній внутрішній потенціал. Я вірю, що кожен з нас несе в собі відповіді на свої питання, і моя роль — бути надійним провідником на шляху їх пошуку. Працюючи гештальт-терапевтом, я створюю безпечний простір, де ви ...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

187 8
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

153 3
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

224 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту