logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 21.07.2023
  • 3 хв
  • 234

Ти повинен...

Стосунки
Стосунки
Ти повинен...

Від автора: Не кажіть, що мені потрібно робити, і я не говоритиму, куди вам потрібно йти.

М. Жванецький
 

Як часто ми чуємо, хто кому і що винен. Чоловік винен дружині, діти батькам, держава суспільству. Нескінченні обов’язки та вимоги. І якщо ми звернемо увагу на наше повсякденне спілкування, то зауважимо, що практично кожна сварка закінчується пред’явленням нескінченних звинувачень про невиконані обов’язки.

Нас засмучує той факт, що партнер не розуміє і не почує, про що ми його просимо. Начебто все правильно є  зобов’язання, які кожен повинен виконувати, але чому так  виходить, що опонент не чує вас і не хоче зрозуміти?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

‘являються вимоги, то інстинктивно в людини з’являється бажання оберігати себе і вона починає захищатися і можливо нападати. У такому разі не виходить спокійної розмови, де кожен вислуховує один одного і згодом знаходять компроміс, пристрасті розпалюються і в результаті сварки, образи і непорозуміння. Тому треба навчитися будувати фрази таким чином, щоб нас почули і водночас не зачіпати інтереси опонента.

Одну й ту саму інформацію можна повідомити у різний спосіб. Можна висунути вимоги, а можна використовувати «Я – Ти» повідомлення. Перш ніж   застосовувати техніку «Я-Ти», нам необхідно замислитися що ми хочемо отримати в кінці нашого діалогу, хочемо що б людина робила за нашим наказом наші вказівки і вважали б за краще її розуміти і віддати перевагу нам? Чи хочемо ми гармонійних відносин, де кожен без страху говорить, що думає і разом знаходять вихід із ситуації?

Тільки після того як ми навчимося розуміти себе, чого ми хочемо,  ми можемо очікувати розуміння від інших.

Отже   «Я-повідомлення» – це  інформація яка розповідає про ваші емоції та їх причини, про страхи, про те як ви хочете щоб ваш партнер поводився і який результат ви б хотіли отримати.

Повідомлення&n; про себе, свій стан,  а не  вирішувати за опонента та говорити,  як він поводиться.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

«Ти-повідомлення» це по суті накази, звинувачення чи вимоги. У таких повідомленнях людина не показує свій внутрішній стан, не розповідає про емоції та про причини, які викликали ці емоції, буває що  нам не цікаво чому так людина вчинила, ми хочемо що б було по-нашому і людина виконав наші умови.

Яке почуття у вас виникає, коли ви чуєте ці фрази:

  1. «Скільки можна тебе чекати?»; Чекаю на тебе».

 Які емоції викликають у вас фраза в першому пункті, а які в другому?

Зверніть увагу,  у першому й у другому пунктах випадки описують одну й ту саму подію. Відчуваєте різницю?

        

Перед тим, як висловити своє невдоволення:

 

  1. Зверніть свій погляд? («Я зараз зла тому що…»).
  2. Визначте, що сталося, а саме факт, який не влаштовує вас у ситуації, що виникла («Коли ти вчасно не приходиш…»). Опишіть свої емоції, які виникли у зв’язку з такою поведінкою (злюсь, засмучуюсь, схвильований, засмучуюсь, переживаю). Поясніть, що відбувається з вами, коли людина так робить («тому що я не знаю причину…»). Повідомте, який результат має бути після вашої розмови, розкажіть про ваші бажання, яку поведінку ви б хотіли бачити. («Мені дуже хотілося б, щоб ти попереджав мені, якщо затримуєшся»).

 

У результаті замість звинувачення ««Скільки можна на тебе чекати?» ми отримуємо фразу: «Коли ти вчасно не приходиш, я хвилююся, бо район, де ти працюєш небезпечний. Мені б дуже хотілося, щоб ти дзвонив мені, якщо затримуєшся». sp;

Ти-повідомлення: Припини на мене кричати!

Я-повідомлення: Коли зі мною так розмовляють, в мене пропадає бажання спілкуватися. Мені хотілося б, щоб наша розмова була в спокійнішому тоні. Мені хотілося б затишку в будинку.

Ти-повідомлення: Я ж у тебе кілька разів питала, і ти погодився. Чому знову я вирішую?

Я-повідомлення: Мене засмучує, коли рішення приймаю завжди я. Мені було б приємно дізнатися твою думку.

Ти-повідомлення: Ти знову запізнилася.

Я-повідомлення: Мені прикро, що я втрачаю свій час на очікування, наступного разу я чекатиму 10 хвилин, після чого   потрібна практика, але з кожним разом буде все легше. Згодом ви побачите, як комунікація з людьми перейде на новий рівень. Спілкування для вас стане набагато комфортнішим та позитивнішим, більш поважним. Ви побачите, як можна говорити про те, що вам не подобається, але при цьому   давати можливість співрозмовнику з гідністю приймати рішення і nbsp; робити вибір не захищаючись чи обороняючись.

При цьому ми отримуємо інформацію про справжнє ставлення до себе нашого співрозмовника і зможемо усвідомлено приймати рішення спілкуватися далі з ним чи ні.

Сподобалась стаття? 👉

Альона  Акулова
icon Автор:

Альона Акулова,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 10 років

Вітаю! Мене звуть Альона, я психолог не за професією, а за покликанням. Працюю з дорослими та підлітками від 16 років. У психологію прийшла свідомо – це моя друга вища освіта (перша педагогічна), але я не зупиняюся в навчанні та постійно підвищую свою кваліфікацію. Практикую вже 9 років. 🔹 Що я да...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

187 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

373 25
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

303 8
Шукають психолога по темі
“”
Алекс
Алекс, 27 років 21.07.2026 18:25

Я ДДА, хочу пропрацювати травми та вийти з повторюваних етапів життя

Де: Львів Психолог: Для себе Ціна до: 4000
78 15
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту