Танатофобія – страх смерті

Танатофобія – це страх смерті.

Почнемо з того, що найголовніший страх у нашому житті – це страх смерті або його зворотний бік – страх життя.

І що ж такого «солодкого» на смак тут? – Адреналін. А все ж, що змушує людину фантазувати на такі глибинні теми? – Загадка, таємниця, невідомість.

Тут і беруть початок усі інші фобії, що є лише похідними цього страху, звідси й усі нав’язливі стани.

Ви помічали за собою, коли хтось помирає, як швидко ви починаєте цінувати власне життя і життя своїх близьких? Хтось починає приділяти більше уваги рідним, власному здоров’ю, а хтось і зовсім на певний час перестає плідно працювати й впадає у депресію.

Нерідко фобії стартують у 18–25 років, коли дитина починає усвідомлювати, що батьки більше не вирішать за неї нічого і не зможуть владнати всі питання, як це було в дитинстві. Тобто, по суті, вона опинилася у світі великих дітей, де ніхто нічого не контролює. А для невротика ж так важливо – контролювати все і всіх.

Страх смерті – соціальний страх, страх бути поганим.

Поганим за якістю – гнити, смердіти, а як наслідок – бути відкинутим суспільством, завдати горя близьким людям, не виконати заплановані плани тощо. Бути винним і привертати до себе «погану увагу».

І що ж тоді скажуть люди? – Будуть жаліти, а що? – Виходить, я жалюгідний.

Як перестати боятися і почати жити? Тут у роботі допоможе розібратися психолог, психотерапевт. Запрошую до роботи!