Готові до змін на краще?
Знайти психологаСтрахи дітей від року і до трьох
Близько року дитина починає експерементувати з відчуттями своєї окремості від мами. Це перші спроби умовного сепарування. На прогулянці це виглядає частим відбіганням від мами. Однак через пару секунд дитина озирається на маму. Вся справі в тому, що для першого досвіду сепарації дитині потрібно відчувати непорушний зв’язок з мамою. Відтак на одну пряму стає потреба досліджувати світ однак разом з тим виникає страх:
⠀⁃ страх втратити маму- аби допомогли дитині на цьому етапі розвитку, обєкт, мама має бути надійна. Тобто таким, що нікуди не зникне.Що ж категорично заборонено, то це використовувати страх дитини задля процесів виховання, це гальмуватиме процеси розвитку самостійності.Якщо розлука з мамою не минуча, потрібно максимально чітко і часто проговорювати що мама буде відсутня, де вона є, коли приїде і скільки залишилось чекати.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
⠀⁃ страх до побутової техніки. Світ такий великий і цікавий, але він небезпечний. Все нове може сприйматись як небезпека( іграшки, предмети побуту, одяг). Особливе місце займають предмети чи тварини що непередбачувано для дитини змінюють свою поведінку( пилосос, собака, літак, феєрверк), те саме може стосуватись і звуків – грім, злив води, звуки клаксона.Маєте з терпінням та розумінням поставитись до такого перебігу речей. Візьміть малюка на ручки, відійдіть на безпечну відстань і поступово наближайтесь паралельно пояснюючи що відбувається. Якщо малюк починає пхикати – робіть крок назад і починайте з початку.На таку процедуру може знадобитись від декількох днів до декількох тижнів.
Подолати будь який страх допоможе надійний емоційний контакт з мамою.Малюк не має знаходитись на одинці з предметом що його лякає.
⁃ страх що мама не любить. З двух до трьох років це час коли дитина відкриває для себе, що мама буває різною. Буває весела і привітна, а буває засмучена чи сердита. Важливим є говорити означаючи свої почуття і їх причу орієнтуючись на вік апонента-дитини.
Говоріть про свої почуття відносно малюка. Допоможіть йому розібратись та присвоїти переживані ним емоцій та почуттів.
