Готові до змін на краще?
Знайти психолога
Коротко про головне
Повага - це визнання цінності іншої людини, її думок і меж. Самоповага працює так само, але спрямована на себе. Психологиня Надія Демченко пояснює, навіщо потрібні обидві й чому одна тримається на іншій. Нижче також ознаки, що самоповаги бракує, і те, що її підтримує. Іноді я чую про абстрактні поняття, що всі на вустах, але, на жаль, їх важко зрозуміти і застосувати в реальному конкретному житті. Одне з цих понять – «повага».
Я хочу сказати кілька слів про те, що це таке? Для чого це? І як підійти до великої поваги та самоповаги?
Повага до іншого: що входить у це поняття
ⓘ
Повага – це визнання цінності іншої людини та її меж, а не згода з усіма її діями.
Повага – це шанобливе ставлення до іншого, визнання чеснот, уважне ставлення до думок і цінностей іншого, турбота, делікатність. Повага пов’язана з такими поняттями, як рівність і справедливість.
Навіщо людині повага?
ⓘ
Повага дає опору: поруч із нею простіше домовлятися, просити і відмовляти без відчуття провини.
Повага необхідна для того, щоб відчути свою значущість, впевненість і більш гармонійні стосунки. А також для більш комфортного рівня життя.
Від редакції qui.help. Повагу до себе часто плутають з високою самооцінкою. Оцінка себе коливається разом з успіхами, а ставлення до себе може лишатися стійким і тоді, коли не вийшло. Кристін Нефф описала таке ставлення як самоспівчуття, альтернативу гонитві за високою самооцінкою. З цією темою працює психолог з питань самооцінки.
Що таке самоповага і як вона пов’язана із самооцінкою?
ⓘ
Самооцінка – про оцінку себе, самоповага – про ставлення, яке тримається і в невдачі.
Повага – це коли ви важливі для себе, важливі свої почуття, думки, кордони, ваші рішення та вибір. Те, що ви говорите і робите, також важливо. І якщо ти важливий для себе, то і інший важливий. Повага до іншого, самоповага до себе.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
5 ознак, що самоповаги бракує
ⓘ
Це не діагноз, а привід придивитися, як ви поводитеся із собою.
- Сказати «ні» складно, навіть коли прохання вам не підходить.
- Свої рішення ви пояснюєте так, ніби виправдовуєтесь.
- Чужа думка про вас важить більше, ніж власне відчуття.
- Втому від спілкування ви списуєте на свій характер.
- Похвала викликає сумнів, критика приймається одразу.
Що підтримує самоповагу
- Ясні особисті кордони
- Право помилятися без внутрішнього суду
- Оточення, де з вашим «ні» рахуються
Що її підточує
- Звірка себе з чужими досягненнями
- Стосунки, де ваші почуття називають перебільшенням
- Самокритика замість розбору ситуації
Повага до іншого, самоповага до себе.
Історія клієнтки qui.help
«Я закінчила терапію з вірою в себе, пройшов страх пробувати щось нове, заявляти про себе.»
Коли варто звернутися до психолога?
ⓘ
Якщо тема повертається у різних стосунках, з нею можна працювати з психологом із каталогу qui.help.
Якщо у вас виникли труднощі в темі поваги та самоповаги, ви можете вивчити та опрацювати цю тему з психотерапевтом.
FAQ
Так, бо повага стосується не поглядів, а самої людини та її права на власну позицію. Ви можете не приймати чиїсь аргументи і при цьому не принижувати того, хто їх висловлює. Складність зазвичай не в незгоді, а в тому, що суперечка швидко переходить на особистості. Коли це повторюється в парі чи родині, допомагає психолог при проблемах у стосунках.
Повага лишається тоді, коли зникає залежність. Якщо ви ввічливі з керівником тільки тому, що від нього залежить ваш дохід, це радше обережність. Перевірити можна так: уявіть, що ця людина більше не має над вами жодної влади, і подивіться, що залишиться у вашому ставленні. Коли напруга на роботі стає постійною, з нею працює психолог при конфліктах на роботі.
Почніть з конкретики: назвіть собі одну-дві ситуації, у яких вам було найгірше. Загальне «мене не поважають» складно обговорювати, а конкретний епізод можна. Далі варто сказати про свою реакцію без діагнозів на адресу іншого. Якщо йдеться про батьків, тема може мати довгу історію, і тоді окремим напрямом роботи стають дитячо-батьківські стосунки.
Так, і цей сором мало що змінює. Він переводить увагу з питання «що я можу зробити інакше» на «який я поганий». Якщо помітили це за собою, спробуйте описати ситуацію так, ніби розповідаєте про близьку людину: тон одразу стає іншим. З цією темою працює психолог із сорому і провини.
Говоріть про конкретну поведінку, а не про якості людини. Фраза «мені важливо, щоб мене дослухали до кінця» сприймається інакше, ніж «ти мене не поважаєш». Друга звучить як вирок, і співрозмовник починає захищатися замість того, щоб почути. Навички такої розмови можна відпрацювати з психологом з особистого розвитку.
Неповага може бути епізодичною: різка фраза, знецінення в суперечці, після якого людина здатна визнати, що перегнула. Про насильство говорять тоді, коли приниження стає системою і поєднується з контролем, ізоляцією чи погрозами. Різниця не в гучності конфлікту, а в повторюваності та впливі на ваше життя. Окрему сторінку теми зібрано тут: психологічне насильство.
Частина людей просувається самостійно, особливо коли поруч є підтримувальне оточення і є сили на рефлексію. Складніше, коли переконання про власну меншовартість тягнеться з дитинства: його важко побачити зсередини. Почати можна з простого спостереження за тим, у яких ситуаціях ви себе знецінюєте. Докладніше про це в матеріалі про ознаки низької самооцінки.
Дивіться на дві речі: досвід у темі самооцінки та власне відчуття безпеки на першій зустрічі. Метод має значення, але контакт важить не менше. Нормально поговорити з двома-трьома спеціалістами, перш ніж обрати. Анкети з темами, форматами й цінами зібрані на сторінці пошуку психологів.
