logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 01.12.2023
  • 3 хв
  • 219

Самооцінка та її вплив на успіх в житті

Депресія Самовизначення Самооцінка Саморозвиток Сором і провина Стосунки Тривога
Депресія Самовизначення Самооцінка Саморозвиток Сором і провина Стосунки Тривога
Самооцінка та її вплив на успіх в житті

Самооцінка стовідсотково впливає на успіх в житті. Самооцінка – це ставлення до себе. Це рівень самоприйняття, самоповаги, впевненості у своїх здібностях та перевагах. Це сприйняття своєї цінності та місця серед людей. 

Здебільшого вона формується в ранньому дитинстві у взаємодії з батьками. Яким було ставлення до мене батьків (а пізніше й інших значущих людей у житті), наскільки цінним  мене вони вважали, наскільки добре ставилися, наскільки поважали, яким я відображався в очах матері – переважно таким я потім бачу себе сам, так себе оцінюю і так ставлюся до себе. 

Неадекватна (завищена або занижена) оцінка не відображає реальний стан речей – 
що я насправді знаю про себе, можу, вмію, які мої досягення. Це внутрішня реальність, яку сформували люди і події з пережитого минулого, і яка часто не співпадає з дійсністю. А ми продовжуємо нею керуватися в житті. 

Занижена самооцінка – це про внутрішнє відчуття недостатньої цінності, різних НЕДО – (недостатньо красива, розумна, кмітлива, успішна і т.п.). Тобто внутрішній образ Я – це образ поразки чи некомпетентності. Внутрішній критик –  власний внутрішній голос, відголосок з минулого досвіду, критикує та знецінює. 

Людина з низькою самооцінкою мимоволі чекає оцінки оточуючих. Орієнтиром в житті є не власні знання про себе, свої здібності, досягнення, довіра собі, свої бажання, а думка інших людей. 

Чим нижче самооцінка в людини тим вужчий коридор дозволеної самій собі поведінки, тому що вона оцінює себе нижче своїх реальних можливостей. Діяти заважають внутрішні сумніви і тривоги (чи буде це доречно? чи можна так робити? чи гідний я того, щоб…?).
Звідси емоційна напруга, страх засудження, негативної оцінки своїх вчинків, високий рівень тривожності, розчарування в собі та неотримання бажаного. 

Образ Я включає зведення непорушних правил, які він застосовує до себе та інших – правила, що стосуються поведінки, відносин з людьми, морально-етичних норм. Коли оточуючі  відступають від цих правил, у людини це викликає осуд, який насправді є своєрідним психологічним захистом, що маскує заздрість до людей, здатних порушувати правила та діяти за обставинами. 

Характерним є і сором за себе та свої вчинки. При порівнянні дитини з більш успішними дітьми в дитинстві, в дорослому віці він буде соромитися самого себе, що ніяк не позначиться в позитивному значенні на його самооцінці. Така людина вірить, що інші краще за неї. 

Відсутність можливості ухвалення рішень також характерна ознака заниженої самооцінки. 

Все перераховане веде до того, що в людину супроводжують по життю такі проблеми, як: 

• хронічний стрес, соціофобія, депресивні та тривожні розлади; 

• проблеми з розумінням своїх потреб, бажань, почуттів; 

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

• відчуття невпевненості, розчарування в собі, скутості; 

• труднощі з досягненням цілей, невдачі у роботі та кар’єрі; 

• залежність від думки інших, страх критики, постійне прагнення схвалення з боку інших; 

• проблема сказати “ні” та відстоювати свої особисті межі; 

• невіра в позитивні відгуки про себе; 

• токсичність, негатив до людей і світу, і як наслідок — проблеми у спілкуванні. 

Низька самооцінка заважає стати по-справжньому задоволеною життям, успішною людиною та побудувати здорові стосунки. 

Найчастіше схильність до самозневажання говорить про те, що людина намагається стати тим, ким не є.  Розібратися в причинах цих дій, уявленнях про себе, що склалися, і сформувати стабільну здорову самооцінку можливо при проведенні необхідної аналітичної роботи. 

Психотерапія дають можливість зазирнути в глибину особистої історії людини, розпізнати та змінити помилкові уявлення, що породжують проблему.  Підвищення самооцінки виявляється закономірним наслідком аналітичної роботи. 

Психотерапія допомагає в тому, що в її процесі відбувається поступова відмова від самооцінки з позиції внутрішнього критика. Натомість – перехід до суб’єктної позиції, позиції дорослого, який адекватно оцінює себе, відповідно до своїх реальних якостей, здібностей, можливостей та досягнень????
 

Сподобалась стаття? 👉

Наталія Купчак
icon Автор:

Наталія Купчак,

психолог

Ціна: від 2000 грн

Стаж: 7 років

Я прийшла в психологію через власний досвід подолання труднощів. Я особисто знаю, що таке тривожний і депресивний розлади, невпевненість, низька самооцінка і залежність від інших, нерозуміння себе, багато "треба" і "повинна" в житті, нерозуміння своїх бажань. В мене не було розуміння себе, здатнос...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

187 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

374 25
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

303 8
Шукають психолога по темі
“”
Алекс
Алекс, 27 років 21.07.2026 18:25

Я ДДА, хочу пропрацювати травми та вийти з повторюваних етапів життя

Де: Львів Психолог: Для себе Ціна до: 4000
80 15
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту