logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 11.07.2023
  • 01.01.1970
  • 5 хв
  • 148

Самооцінка.

Самооцінка
Самооцінка
Самооцінка.

Що таке самооцінка і як вона впливає на життя? Самооцінка – це уявлення людини про значущість його власної особистості, її вчинків, дій. Звичайно, самооцінка впливає на розвиток людини в абсолютно різних сферах життя: це і ставлення з протилежною статтю, і кар’єрне зростання, фінанси, спілкування з друзями, спорт, творчість. Люди з низькою самооцінкою почуваються негідними, нездатними і тому втрачають свої шанси стати успішнішими, ефективнішими, підвищити якість свого життя, стати благополучнішими, а значить і щасливішими. Занижена самооцінка зменшує шанси життєвих досягнень. І якщо у вас низька самооцінка, життя мешкає дефіцитно. Ви не можете почуватися наповненою, яскравою та щасливою особистістю. Формується вона через дитячі травми, біологічні особливості та невдалий життєвий досвід. За якими ознаками можна визначити найнижчу самооцінку? Це:

– Порівняння себе з іншими людьми і ці порівняння не на вашу користь. Ви знаходите привід засумніватись у значущості своєї особистості, виявляючи  в інших людях набагато більше плюсів, ніж у себе;

– Почуття жалості по відношенню до себе коханої. Коли часто прокручуєш у своїй свідомості нещасливі чи невдалі моменти у своєму житті (розлучення, проблеми на роботі, з друзями та ін.). Тут же може бути те, що людина бажає хворіти, щоб її шкодували, дбали про неї та її потреба у жалості до себе заповнюється цими відчуттями. З цим досить складно жити і такий стан завдає великого дискомфорту.

– Жінки з низькою самооцінкою можу вибирати собі чоловіка, який погано ставиться до неї. Це відбувається абсолютно несвідомо. Цими чоловіками може бути алкоголіки, наркомани, бабники, ігромани, альфонси, безвідповідальні чоловіки; чоловіки, які зраджують, б’ють, зневажливо ставляться до жінки. І оскільки жінка сумнівається у значущості своєї особистості, вона вважає такий союз цілком нормальним, намагається щось доводити, пояснювати чоловікові, що можна до вас ставитися по-іншому, виправдовує себе і тим самим шкодує себе.

– Жінки з низькою самооцінкою вважають, що її нема за що любити. Вона може нав’язувати свою любов, чуттєвість, вона поводиться дуже провокаційно по відношенню до людей, її настільки багато, що її хочеться віддалитися і позбутися. Але щоразу, коли такої жінки позбавляються, її самооцінка все більше і більше страждає. Відповідно, жінка з ще більшим натиском намагається привернути до себе увагу, заслужити на любов. Є й зворотний бік, коли жінка взагалі нічого не робить. Ця категорія жінок вважає, що їх любити нема за що, тому вони не спілкуються з чоловіками, уникають спілкування і взагалі не уявляють собі нормального гідного партнера поруч. Звичайно, і така поведінка посилює низьку самооцінку, це затягує, жінці важко вийти із зони комфорту, яку вона собі створила, їй досить «добре», але насправді це є ознакою недовіри до чоловіків, щоб підтверджувати переконання «мене не за що кохати». Побудувати здорові гармонійні відносини з такої позиції дуже важко, а часом – неможливо.

– Жінка боїться заводити нові знайомства, розширювати коло спілкування через нерозуміння як її приймуть і оцінять. Жінка настільки сумнівається, що не готова ризикнути своїм психологічним станом і зіткнутися з гіркою правдою. Насправді це помилка. У спілкуванні людина отримує досвід, нові емоції та враження, заряд енергії та ряд інших переваг. Але жінка зі страхом її оцінки буде цього уникати.

– Жінка стурбована тим, що про вас думають інші люди, вона не може жити спокійно, якщо хтось про неї поганої думки, некомфортно, якщо про неї щось погане скажуть, їй важливо знати, що про неї говорять інші. Жінка все робить у своєму житті виключно орієнтуючись на інших людей. Їй важливо, що про неї скажуть після зустрічі, після вечірки та інших публічних зустрічах. Це теж свідчить про те, що переважає низька самооцінка.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

– Звичка відкладати справи на потім, так звана прокрастинація, також свідчить про низьку самооцінку. Можете мріяти про щось, ніби вже й почати робити для досягнення своєї мети, але щоразу перебувають важливіші справи, через які ви не можете довести розпочате до кінця. Це говорить про те, що всередині вас відбувається якась боротьба субособистостей і ваша «внутрішня дитина» хоче досягти бажаного, а ваш «внутрішній батько» знаходить масу причин, через які ви не можете цього зробити і постійно направляє вас у непотрібне русло, відбувається блокування своєї мрії і ви не рухаєтеся до своєї мети. Це теж явно виражена ознака низької самооцінки.

– Боязнь зробити помилку – ще одна ознака низької самооцінки. Ви – перфекціоніст: або зробити все ідеально і бездоганно, або ні за що не братимуся. І це, звичайно, погіршує якість життя, тому що ви стоїте і не дієте, посилаючись на те, що ви така людина: все робите або добре, або ніяк, надаючи значущості своєї особистості. Насправді ні, ви просто захищаєте себе в такий спосіб. Це найзручніша відмовка для тих, хто не хоче розвиватися. Людина зі здоровою самооцінкою не боїться робити помилки і використовує їх як щаблі до зростання.

– Відчувати постійну тривожність, не важливо, де ви знаходитесь (робота, спілкування з людьми, з протилежною статтю, навіть на відпочинку, де необхідно публічно сказати промову, тост або інших місцях) – також ознака низької самооцінки. У цей момент у вас може почастішати серцебиття, піднятися тиск, потіти долоні, трястися руки, пропадати голос.

– Ви не можете відповісти відмовою, навіть якщо потрібно зробити щось на шкоду собі. Коли людина каже «так» там, де їй хочеться сказати «ні» (наприклад, попрацювати понаднормово, поміняти свої особисті плани на користь іншої людини, якій просто нудно і їй необхідно заповнити свою порожнечу за рахунок вас; прохання про послугу, коли вам дійсно це не зручно та ін), він думає, що це надає йому значущості. Насправді – навпаки, це теж ознака низької самооцінки.

– Деякі люди вдаються до методу негативного самоствердження – компенсації своєї низької самооцінки. Наприклад, принижують інших, задирають, всіляко наголошують на своїй значущості на шкоду іншим (власне піднесення). На роботі така людина, досягнувши влади, починає знущатися з підлеглих. А в сімейному житті обирає слабкого партнера та самостверджується за його рахунок. Принижуючи іншого (до свого рівня або нижче), така людина почувається сильнішою, значущою, розумною і знаючою. Цей деструктивний за своєю природою метод призводить до конфліктів, самотності, ненависті з боку інших людей. Насправді, так людина робить зі страху і слабкості, тому їй можна лише поспівчувати. Також такий тип людей дуже болісно сприймає критику на свою адресу та скрізь її бачить. Йому завжди здається, що про нього всі говорять. Йому дуже важливо бути в центрі уваги, тому що всередині у нього величезна дірка від батьківської байдужості. Зовні людина робить вигляд, що вона крутіша за всіх, але насправді вкрай уразлива, дуже уразлива, веде зовсім неадекватно, тому рідко здатна втриматися на роботі, у відносинах і т.д. Це найважча ознака низької самооцінки і страждають на це, так звані, нарциси. Перше і головне – самооцінка у них зруйнована до основ. Причини лежать у дитинстві, щодо них.

Низька самооцінка – це, звичайно ж, ранній досвід взаємини з батьками, однолітками, вихователями, вчителями; можливий перший досвід взаємовідносини з чоловіком. Причин, через які ваша самооцінка може бути низькою, може бути багато. Тут потрібно працювати і з межами особистого простору (духовними, інтелектуальними, емоційними, сексуальними, фізичними, економічними) та дивитися на наявність співзалежності. Це цілий комплекс діагностики, який виявляє причини низької самооцінки.

Якщо ви впізнали себе і вам відгукується, якщо хочете бути щасливою, любити себе і приймати таку, яка є, приходьте до мене консультації, разом працюватимемо над вашою самооцінкою. 

Сподобалась стаття? 👉

Інна Дорощенко
icon Автор:

Інна Дорощенко,

психолог

Ціна: від 2800 грн

Стаж: 7 років

Мене звати Інна. Мені 45 років. Я практикуючий психолог. Магістр психології, спеціалізація «Медична психологія». Працюю в психотерапевтичному методі Транзактний аналіз, використовую методи арт-терапії (зокрема метафорічні асоціативні карти). Є членом Української асоціації Транзактного аналізу та чле...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

187 8
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

153 3
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

223 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту