Підлітки і покарання.

Один із частих запитів від батьків-чи можна карати підлітка і якщо так, то яким чином? Це запитання звучить тому, що підліток складає оманливе враження дорослої людини. Але є одне “але”: префронтальна кора головного мозку формується мінімум у 18-19 років, за даними вченого Р.Сапольські лобні долі формуються взагалі до 25 років. Префронтальна кора-це зона мозку, яка відповідає за раціональне сприйняття, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, умовно кажучи, це “голос розуму”. Але повернемось до покарань. Що не рекомендується робити: -фізичне, психологічне, економічне насильство. Бити, погрожувати, принижувати, позбавляти їжі-все це травмуючі для психіки дії, тому не можна підміняти поняття покарання і насильство. Сюди ж відноситься гречка, закрити підлітка у кімнаті чи бити його рушником. Це все прояви насильства. – ігнорування. Умисне ігнорування наближається до психологічного насильства. – крик та словесні образи. Криком можна довести відносини до непоправної шкоди-коли дитина перестає чути нормальну за тональністю мову. І криком нічого не можна добитися. – залякувати історіями про дитячу кімнату поліції або майбутнє у якості двірника. Підліток має бути поінформованим про відповідальність, яку він може нести за протиправні дії, але у спокійній розмові. Що можна робити? -розбирати проблему у спокійному настрої. Якщо ви відчуваєте, що не можете себе тримати у руках, краще відкладіть розмову. – розробіть домовленість з підлітком. Дії, за які він понесе покарання і попередження про можливе покарання. – не накопичувати “провину” і згадувати всі гріхи. – пам’ятайте, що відносини важливіші за будь-який проступок. Якщо ви відчуваєте, що ваші відносини з підлітком переживають кризу, є можливість звернутися до психолога для налагодження комунікації.