logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 17.10.2020
  • 01.01.1970
  • 2 хв
  • 263

Адаптація дитини до дитячого садочка

Дитячо-батьківські стосунки
Дитячо-батьківські стосунки
Адаптація дитини до дитячого садочка - ілюстрація

 Дитячий садок- перший “дорослий” етап у житті дитини. Часто батьки питають, коли віддавати дитину в садок, наполягають на соціалізації у садочку. Усі діти дуже різні, одним подобається у садочку, інші болісно переживають цей процес. Наша думка: садок-це послуга, якою батьки можуть скористатись у разі необхідності. Основні труднощі, через які дитина не бажає відвідувати садок-наступні: -розлучення з батьками. Дитина 2-3 років не розуміє, що батьки лишають її у садку ненадовго, для неї це назавжди, саме тому цей момент такий болючий -питання туалету та гігієни. Багато дітей яслового віку лиш опановують тему горщика і у цьому питанні можуть спостерігатись відкати, як наслідок адаптації -харчування. Багатьом з дітей важко перелаштуватись на їжу з садочка. Пропонуємо наступні рекомендації, які покращать адаптацію вашої дитини: – дайте час вашій дитині, якщо є можливість- візьміть на цей час відпустку. Адаптація займає тривалий час, це не один тиждень. – готуйте дитину заздалегіть – почніть формувати режим дня, наближений до садочка, знайомте дитину з садочковими стравами – організуйте ритуал прощання. Дитина, яка плаче під час розлучення, має право на ці емоції. Не сваріть, не кричіть, не лишайте дитину. Це може бути “каштан з маминим теплом”, поцілунки у кишеню, наш малий проводжав нас і дивився у вікно. Ваша задача-контейнувати ці емоції, показати дитині, що ви любите її – перший місяць лишайте дитину в садочку поступово. На півгодини, годину, до сну. Розтягніть цей період у часі. – не існує єдиного механізму адаптації у садочку-нам дозволяли бути деякий час у роздягальні, і дитина знала, що мама чи тато поруч і можна познайомитись з новим місцем безпечно. Варто обговорити з вихователем, чи є можливість перший час бути на прогулянці з дитиною абощо. – проаналізуйте ваше особисте ставлення до садочка, ваш особистий досвід. Це може підвищувати тривожність дитини. Найважливіше – дайте собі та своїй дитині час на адаптацію. Спостерігайте за вашою дитиною, у разі труднощів давайте підтримку

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Лев
Лев, 20 років • 06.10.2026 16:07
Чи підтримують психологи універсальні й категоричні заключення

Добрий день. Я іноді цікавлюся психологією як наукою й мене цікавить таке питання: чи можна казати такі слова як «це назавжди», «ніколи не зміниться» «це статично» в психології, зокрема в стосунках між людьми, їх сприйняття. Наприклад, «не мій смак», «не моя людина» або якщо спілкування стабільно викликає дискомфорт та напруження, якщо це все, наприклад, вже дійсно декілька років дуже стійко. Короче кажучи, в загальному про відчуття та специфічні почуття до конкретних людей — чи можна казати тут щось про назавжди? Бо, мені здається, що психологія як наука не повинна оперувати такими категоріями, адже все ж таки вона керується емпіричними доказами, які мають обмеження, а також критерій Поппера. Також, почуття і ці аспекти, котрі я назвав, являють собою динаміку, наскільки я знаю. З іншого боку, я також чув, що деякі психологи дійсно так кажуть, але навіщо? Чи дійсно вони знають щось, що є статичним в психіці й сприйнятті людини? Типу, можливо є певні закономірності, статичні дані, клінічна вибірка і т.д? Проте ж це все не є доказом назавжди, тим паче коли статистика, закономірності не можуть прямо розповсюджуватись на індивідуальні особливості людини, а клінічна вибірка, наче, має також обмеження (психолог може бачить тільки тих, у кого це змінилося/не змінилося протягом сенсу, а не впродовж всього життя). Чи це може бути способом направити клієнта на дію, тобто на прагматизм, а не онтологічний аспект? Буду щиро вдячний за відповідь

250 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту