Я – психолог, який працює в наступних методах психотерапії: гештальт і схема-терапія.

Маю 4 роки безперервної практики з дорослими у методі гештальт-терапії, і поєдную цей напрям зі схема-терапією і травма-терапією. З кожного напряму я пройшла ґрунтовне довготривале навчання, що відповідає міжнародним стандартам психотерапевтичної освіти.

Маю спеціалізації з психіатрії, психотравми, спеціалізацію по роботі з військовими та ветеранами.

Я знаю як це бути в кріслі клієнта і доторкатися до глибин своєї душі, адже сама проходжу особисту терапію, бо вважаю, що головним інструментом в роботі з клієнтом є сам терапевт.

Кваліфікація є дуже важливою для мене, і я безперервно її підвищую: маю регулярну супервізію, працюю в інтервізійних групах, є учасником різноманітних конференцій, лекцій, вебінарів від іноземних та українських колег.

Я вмію встановлювати з моїм клієнтом довіру і близькість, адже, зі слів моїх клієнтів, створюю і підтримуюю безпечний стосунок.

Принципи роботи, яким я слідую: конфіденційність, емпатійність, відповідальність, чесність, безоціночність та кваліфікація.

Я хочу, щоб кожен мій клієнт почувався поруч зі мною впевнено і безпечно. Я ставлю здоров‘я клієнта на перше місце: якщо побачу, що ви потребуєте допомоги іншого спеціаліста (терапевта, який працює у іншому методі, ендокринолога, психіатра, наприклад), я запропоную вам звернутися до них.

Бачити межі своїх можливостей і бути корисною у своїх межах я вважаю також своєю сильною стороною.

Мій досвід психотерапії власної і в роботі з клієнтами показує, що психотерапевт дає крила, але лише сам клієнт робить зусилля, щоб розправити ці крила і полетіти...

Я працюю з людьми вже 17 років: спочатку як викладач французької мови дітям і дорослим, потім як психотерапевт (лише з дорослими). Навіть працюючи викладачем, я відчувала, що мене притягує не так мова і викладання, а ті, кому я викладаю. Мене цікавила перш за все Людина.

Вже у достатньо свідомому віці я вирішила бути провідником іншим, але вже не в мові, а в тому, щоб звернути увагу Людини себе, прислухутись до себе, стати собі і "археологом", і "архітектором", і врешті птахом, який вільно і свідомо обирає свою власну внутрішню свободу.

На жаль, до мого приходу в психотерапію я не була цим вільним птахом, бо мої крила були надломані травматичним досвідом. Особиста терапія, потім навчання на психолога і психотерапевта серед спільноти таких самих як і я, сотні годин праці над собою і з клієнтами, дали мені відчуття того, що, нарешті, я на своєму місці. Нарешті, я займаюсь тим, до чого лежить моя душа.