Заздрість через вагітність
Доброго вечора, хочу поділитися своїм переживанням, в мого чоловіка(військовослужбовця) завагітніла сестра, і я їй заздрю що в неї буде дитина бо її чоловік поруч , родина поруч, а я сама. Ми самі хочемо дітей, і готові але в мене є всеодно страх що я залишусь сама з дитиною на руках без підтримки, з моєї сторони родини немає нікого хто б міг мене підтримати. І я відчуваю себе поганою людиною через те що заздрю
Ответы
8Доброго дня.
В заздрості дуже багато енергії, якщо казати простими словами, то це крик душі: "що я теж так хочу". І це нормально хотіти.
Коли ви кажете : "Що я відчуваю себе поганою людиною коли я заздрю", то я в цьому чую, заборону на свої почуття і бажання. Це неусвідомлений процес психіки.
За теорією Е. Берна основоположника Транзакційного Аналізу наші заборони нам передаються у дитинстві на невербальному рівні від значущих фігур( мати, батько, дідусь, опікуни.) І саме тому це не усвідомлений процес!
Страх який Ви озвучили стримує Вас від здійснення бажання, співчуваю Вам. Страх це природній захисний механізм психіки і найдревніша емоція і якщо з ним познайомитися, то можливо взяти його в союзники і діяти у напрямку свого бажання.
Запрошую Вас в глибоку і цікаву роботу. Я допомогла десяткам жінкам з подібним запитом які хотіли бути мамою але боялися народжувати.
З повагою клінічний психолог, психотерапевт з додатковою кваліфікацією дитячої нейропсихології Ірина Т.
Дарина, дуже цікавий і важливий у вас запит. Відгукуюсь на нього. Будь-які наші почуття - маркери наших потреб. І заздрість це лише маркер того, що і ви теж цього собі хочете. Тобто в заздрості немає нічого поганого. Залежить від того як ви її використовуєте. Вона може бути або деструктивною - коли ви цю злість виливаєте на людину якій заздрите або вона може бути конструктивною, коли ви помічаєте свою потребу і йдете її реалізовувати. Але чую що є страхи і реальні складнощі і реалізації цієї потреби. Приходьте в терапію підтриматись і дослідити свої страхи, потреби, почуття. Запрошую.
Доброго дня, Дарина!
Те, що ви відчуваєте заздрість — не робить вас поганою людиною.
Зазвичай за цим почуттям стоїть не злість, а велике бажання і багато болю:
хотіти дитину — і водночас боятися залишитися самій без підтримки свого чоловіка, бо він зараз на війні.
Ви дуже жива у цьому переживанні.
Я добре вас розумію — я сама дружина військового і знаю стан, коли багато чого відкладаєш “на потім” і ніби не дозволяєш собі жити тут і зараз.
З цим можна м’яко працювати: зменшувати страх, провину і знаходити внутрішні опори
Якщо відчуєте, що вам потрібна підтримка — напишіть мені в приват. Буду поруч 🤍
Добрый день,Дарина. Вы точно не плохой человек. Ваша зависть сигнализирует вам о ваших потребностях и желаниях.
Вы пишите, что чувствуете одиночество без мужа, без родных, семьи. Ощущаете, что уже готовы стать мамой. Зависть просто подсвечивает вам это.
Сочувствую вам. К сожалению, реальность такова, что женщинам в Украине приходится со многим справляться в одиночку, откладывать свои планы и мечты. И это очень грустно.
Попробуйте найти в вашей местности группы поддержки женщин, которые ждут своих мужчин . Они помогают справляться с чувствами, искать внутренние и внешние ресурсы.
Я тоже работаю с такими темпами. Если вам ненакого опираться, а одной быть невыносимо -приходите ко мне за поддержкой.
Жодне почуття не робить вас поганою людиною. І заздрість — так само. Вагітність, пологи і материнство — дійсно особливий період у житті жінки і добре, коли в цей час є підтримка й допомога. Але з іншого боку, ви й самі багато чого можете, адже —так? Крім родичів можуть бути друзі, знайомі, групи підтримки, зрештою — за наявності коштів — доули або няні. А ще, цікаво про заздрість. Ми можемо заздрити людям за те, що вони мають, а хтось буде заздрити саме нашій ситуації. Це про те, що не завжди те, що подобається нам — подобатиметься іншим. А ще ми заздримо, коли бачимо лише одну позитивну сторону в ситуації цієї людини, а поспілкувавшись, часто дізнаємось, що тій людині теж важко, хоч і з інших причин, хай і суб'єктивних. Також проживання заздрості — це місце для вивчення наявних власних ресурсів: як і навколо вас, так і всередині.
Відчувати заздрість — нормально. Це жива емоція, яка часто вказує на наші важливі потреби, мрії та цінності. Іноді вона сигналізує: «Мені теж цього хочеться».
Заздрість не робить вас поганою людиною. Вона лише показує, що тема материнства (або визнання, реалізації, близькості) для вас емоційно заряджена.
Ви маєте право на ваші почуття.
Проблема виникає не тоді, коли ми відчуваємо заздрість, а тоді, коли вона перетворюється на руйнівну силу — бажання знецінити іншого, «відібрати» чи жити лише порівняннями.
Натомість можна запитати себе:
- Про що саме моя заздрість?
- Чого мені бракує зараз?
- Який мій наступний маленький крок до власного бажання?
Часто розібратися з цими почуттями допомагає терапія.
Тож якщо відгукується — звертайтеся, будемо досліджувати разом.
Ваша заздрість — не про «поганість», а про страх залишитися самій і потребу в підтримці. У ваших обставинах це природні почуття.
З цим можна працювати — щоб зменшити тривогу і знайти внутрішню опору.
Запрошую вас на консультацію (онлайн або очно в Києві). Напишіть, і я запропоную зручний час.
Дарино, ви описуєте дуже живі й зрозумілі почуття. Заздрість у такій ситуації не робить вас поганою людиною - швидше навпаки, вона показує, наскільки для вас важлива тема дитини, близькості й відчуття опори поруч. Часто ми заздримо не самій події, а тим умовам, у яких вона відбувається. І здається, що у сестри чоловіка є те, чого вам зараз дуже бракує - присутність партнера, відчуття плеча поруч, безпека.
Ваш страх залишитися самій з дитиною звучить дуже реалістично і зрозуміло, особливо коли чоловік служить і немає стабільної підтримки з боку родини. Це не слабкість і не «накручування», а нормальна реакція психіки, яка намагається оцінити ризики і захистити вас.
І ще важливий момент - заздрість часто змішується з провиною, і тоді стає ще важче. Але почуття не роблять нас хорошими чи поганими. Вони просто сигналізують про те, що всередині є потреба - у підтримці, безпеці, близькості. І це дуже людські потреби.
Мені здається важливим тут не "перебороти заздрість", а обережно розібратися зі страхом залишитися самій і з тим, яку підтримку можна створити для себе навіть у складних умовах. Бо іноді відчуття самотності більше пов’язане не з реальною відсутністю людей, а з відсутністю внутрішньої опори і зрозумілого плану "як я буду справлятися".
Якщо відчуваєте, що ця тема зачіпає глибше - запрошую на консультацію. Я працюю як психолог і сексолог, часто супроводжую жінок у темах вагітності, тривоги та стосунків на відстані. Можемо спокійно розібрати вашу ситуацію і пошукати опори разом. Ви точно не "погана" — ви жива людина, якій зараз непросто. 💛