доброї ночі. мені дуже погано морально, я постійно плачу. чоловік подав на розлучення. це мій другий шлюб, від першого шлюбу є син. ми з сином переїхали до Києва, щоб жити разом з чоловіком, він військовий. все минуле життя закінчилося, з родичів є лише мама, але з нею відносини також закінчені через вживання нею алкоголю. не спілкуємося більше півроку. в жовтні мене звільнили і я наразі в пошуку роботи. чоловік вирішив піти, подав заяву в дії і вже оплатив, розлучення 29 грудня. я плачу і не можу зупинитися. в мене нема наразі роботи, нема чим платити за зйом, мені страшно, що буде завтра. ми переїхали, щоб мати сім'ю, а він вирішив нас кинути. як він пояснив, ми надто різні і не доходимо до згоди як в дрібницях, так і в серйозних речах, тому краще все припинити допоки ми не озлобилися один на одного. і він отак просто все викреслив. я не знаю, як жити. в мене більше нема родичів, друзів, я абсолютно сама. нема роботи, та і коли вона з'явиться, гроші не заробляться одразу. я боюся, що мене заберуть в лікарню і син залишиться сам (в мене діабет). мені дуже страшно. в мене фактично істерика, яка не припиняється. я не можу повірити, що це відбувається. ми з сином заради людини, заради сім'ї змінили своє життя і все почали з нуля в столиці, і ось такий результат... мені дуже боляче. мені потрібна допомога, інакше я просто не витримаю