Мені 27. Я гей, можливо бі, не знаю, в мене ніколи не було ні хлопця ні дівчини (стосунків). Я не зміг прийняти себе. Моя сім'я гомофобна і дуже не просунута в таких питаннях. Тому все про мене я тримаю під 7 замками. Тут без жодних варіантів. Мене постійно колупають питаннями дівчини, сім'ї, весілля. Я віджартовуюсь, але це все важче. В мене є найкраща подруга, ми часто постимо фотки разом, всі думають вона моя дівчина. Її особисто ніхто не знає з сім'ї та друзів (різні компанії). Всі думають, що вона моя дівчина. І зробив тупу річ - не став це заперечувати, по побачив в цьому можливість удосконалити брехню. Але подруга має стосунки, можливо скоро одружиться і уявляєте яким дурнем я виглядятиму. Я не знаю, що робити. Брехня зайшла далеко. Я почуваюсь свинею і по відношенню до сім'ї і до подруги. Я втомився від цього. Всі друзі зустрічаються, будують стосунки, одружуюються, справа йде до 30 років. Хочеться втікти, від усього і усіх. Я думав над варіантом переїзду в іншу країну, після війни, можливо. Але теж не можу кинути сім'ю. Не знаю, що робити. Можна звісно ламати комедію, будучи одним з тих "вільних вовків" холостяків. Та й це нормально в наш час одружуватися і заводити дітей і після 30 і після 40. Але на мене будуть тиснути, колупати далі. У двоюрідних братів у моєму віці вже по 2 дітей було. Та й бути тим самим вовком серед друзів, які в парах - важко. Ніби ти стоїш серед купи потягів, які від'їжджають.