2 мин 123

Самооценка и фигура матери

Отношения

Самооценка - это всегда про отношения, которые были в родительской семье.

Как часто мы слышали в детстве от своих родителей фразы: Ты не так ... и Ты не то...

И в последствии, чтобы больше не нервировать родителя, начинаем требовать от себя определенного поведения. Для того, чтобы быть удобным и одобренным значимым взрослым.

И как част, за этими фразам, кроется родительское послание, «буть хорошим», чтобы про меня не думали, что я не справляюсь, что я плохая мать.

Низкая самооценка родителя, порождает низкую самооценку ребёнка.

И если родители решили вас сделать адаптивным, для того чтоб им не было стыдно, чтобы гордится своим ребенком, они будут ломать вас, как личность. Но они не будут осознавать, что делают недопустимое, что-то, что навсегда надломит вас.

Нет.

Они будут называть это любовью.

Многое наша психика забывает.

Психологи, работающие с этой темой

Хотите обсудить это с психологом?

Подборка специалистов, имеющих опыт работы именно с вашей темой.

Но почему во взрослой жизни, у нас так часто опускаются руки и мы сомневаемся в себе?

Почему верим на слово тем, кто говорит, что мы ничтожны, недостойны, некрасивы, неуспешны?

Потому что именно там, рядом с нашей мамой, мы не добрали того, самого важного - безусловной любви и безусловного принятия, таким, какой Я есть. Когда тебе улыбаются, потому что ты просто есть, а не потому что ты заслужил. Обнимают тебя, не потому что так надо, а потому что это даёт поддержку.И очень жаль, что не слышали того, чего ты хочешь.

Поэтому так важно сейчас прислушиваться к себе и понимать это про себя. Учиться слышать себя, свои желания и свои потребности.

Старайтесь слышать своих детей по настоящему, а не потому что нужно чтоб они выросли адаптивными, предсказуемыми и послушными.

Постарайтесь посмотреть на свою маму другими глазами, если вам сложно ее понять и простить, вдруг между вами сложные отношения, значит еще не время.

Но постарайтесь в ее поведении, увидеть растерянность и беспомощность, попытку за счет вас казаться кем-то.

Да, это ее не оправдывает в ее поступках, по отношению к вам, но, иногда, мы можем делать то, что мы можем делать. И не можем делать того, что должны были делать, просто потому что внутри нас нет для этого ресурса.

Читайте также

Все статьи

Вопросы на форуме по теме “Отношения”

Все вопросы
Joanna , 25 лет
Joanna , 25 лет •
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

Сніжана, 35 лет
Сніжана, 35 лет •
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

Ищут психолога по теме “Отношения”

Все объявления