2 мин 71

ИСТОЩЕНИЕ — ОТ СЛОВА «СОПРОТИВЛЕНИЕ»

Отношения

ИСТОЩЕНИЕ — ОТ СЛОВА «СОПРОТИВЛЕНИЕ»

Когда кажется, что в доме завелись чужие — это не кажется. Но не пугайтесь! Это свои и родные дети. Они просто переживают метаморфозы. Называется это — подростковый кризис.

Это для нас с вами — просто переходной этап, просто самый важный, просто от детства к взрослости, просто фейерверк гормонов, сантиметров, идей, взглядов и принадлежности. А для них — это ЖЕСТЬ!
Да и для нас с вами — это очень тяжело, а порой и невыносимо.

Этот период такой же сложный и важный, как и кризис 3 лет. Прямо иногда думаю, что это второй шанс, возмездие или карма. Ну если в 3-летнем кризисе, ты, мамочка, что-то там не успела или не смогла — вот тебе второй шанс!(в сложных ситуациях магическое мышление и к терапевту приходит на помощь).

Но нет. Этот кризис о другом. В смысле — о другом отделяющемся человеке. О его поиске и его пути из детства в...

Подростковый кризис делает с мамой интересную штуку. Я сама веду себя, как подросток. Он сопротивляется мне, а я сопротивляюсь его сопротивлению. И мы очень похожи в своём ужасе, в боли и в отрицании. Но!

Если в 3 года я очень нужна малышу, его ещё возможно вынести (иногда прямо на ручках). Ещё возможно уговорить/отвлечь/ уболтать, то вот подростка «держать» и «носить» — сложно. Всё, что я ему предлагаю, отвергается. Даже так — отвергают меня всю.

У подростка задачка со звездочкой на ближайшие годы — *отделиться от меня, чтобы найти себя!

Ему не подходит. Что? Всё!

Чего он хочет? Всё и ничего!

Где это взять? Где угодно — главное не у меня.

Ну, может, я помогу? Нет. В смысле — совсем нет!

И тогда нужно отпускать!

Но не бросать. А оставаться рядом. На достаточном расстоянии, чтобы был воздух для его свободы. Но одновременно оставаться доступной, если все-таки возникнет потребности в помощи.

И да — это невероятно сложно!

Сила сопротивления подростка уже огромная. Да и ваша материнская ещё ого-го какая!

В семье все испытывают боль, усталость и истощение. Но не оттого, что в доме «мутирующее взрослеющее нечто». А оттого, что есть сопротивление. С обеих сторон!

Но пока ещё взрослый в этом истощающем перетягивании каната (и это та самая пуповина) — вы! А на другом конце — он. И там ему тяжело. И, знаете, он, конечно, очень неприятное и отвергающее создание. Но также он уязвим и очень нуждается.

Нуждается в:

Любви.

Вере.

Принятии.

Пространстве (безопасном и личном).

Поддержке.

И шанс, что он просто и ласково, словами через рот у меня это попросит — близится к нулю.

Это важно осознать и запомнить. Далее действовать по инструкции:

Психологи, работающие с этой темой

Хотите обсудить это с психологом?

Подборка специалистов, имеющих опыт работы именно с вашей темой.

- Дышать.

- Ещё дышать.

- Разжать кулаки.

- Опустить руки.

- Выйти из комнаты.

- Закрыть дверь.

- Согласиться.

- Принять.

- Сдаться.

- Испытать бессилие.

- Смириться.

- Найти себе поддержку и опору.

- Может плакать.

- Можно злиться.

- И оставаться доступной.

- Быть за своего ребёнка.

Также важно:

- Оставаться с собой.

- Быть за себя тоже.

И Любить. Любить. Любить. Верить. Любить.

Подростки и в правду сражаются. И часто это самая сложная битва — битва с собой за себя! Важно не добавлять им противников в своём лице. Будет достаточно подсунутой под дверь записки, как письмо из тыла на линию фронта:

«Обед в холодильнике. Я за тебя!

Мама».

Читайте также

Все статьи

Вопросы на форуме по теме “Отношения”

Все вопросы
Joanna , 25 лет
Joanna , 25 лет •
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

Сніжана, 35 лет
Сніжана, 35 лет •
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

Ищут психолога по теме “Отношения”

Все объявления