Правда та міфи психотерапії

Міфи:

✧ Звернення в терапію це ознака слабкості та нестабільності;

✧ Терапія акцентується лише на моєму дитинстві;

✧ Я недостатньо страждаю аби звертатись зі запитом на терапію;

✧ Мені не потрібна терапія, я поговорю з друзями та сім’єю і мені стане краще;

✧ Терапія не коштує своїх грошей;

✧ Розпочавши терапію я ніколи не завершу;

✧ Ліки ефективніші за терапію;

✧ Психотерапевт допоможе мені лише якщо пережив такий самий досвід що і я.

✧ Терапія псевдонаучна;

✧ Психотерапевт має дати мені чітку інструкцію до виконання для вирішення моїх ситуацій.

⠀Правда:

✧ Звертаючись за допомогою ви демонструєте що дбаєте про себе та бажаєте позитивних змін;

✧ Розуміння досвіду іншого потребує від психотерапевта імпатії, це є одним з інструментів в арсеналі професійних навиків. Немає потреби терапевту проживати аналогічний  вашому досвід;

✧ Терапія допоможе покращити всі сфери вашого життя. Це надійна інвестиція у ваше майбутнє.

✧ Терапія допоможе справитись з ситуаціями в яких ви потребуєте допомоги та психічного ресурсу. Ви можете  і маєте звертатись за допомогою;

✧ Минулий досвід вашої історіі безумовно важливий, проте терапія робить акцент на навиках та інсайтах що формуються в результаті;

✧ Ваші близькі та друзі це люди, що мають власний суб’єктивний досвід, саме з цього місця буде звучати їх допомога, але це зовсім не рівнозначно професійній, кваліфікованій позиції терапевта.

✧ Не існує більших чи менших страждань є ситуації що шкодять вошому самопочуттю та розвитку;

✧ Тривалість терапії залежить від глибини запиту та ваших суб’єктивних якостей. Може тривати декілька сесій – тоді це психологічне консультування, а може декілька років, тоді мова іде про повноцінний процес психоаналізу та підтримуючої терапії. Однак в будь якому разі орієнтиром є ваші відчуття динаміки.