Ознаки пасивної агресії у стосунках

За 10 років терапевтичної практики до мене ще жодного разу не звертались клієнти саме з тим, що їх агресія має пасивну форму у стосунках і що вони хочуть щось змінити.

Проте у процесі роботи з різними клієнтськими темами, які стосуються стосунків, тема агресії підіймається у великій кількості кейсів.

І часто це саме пасивна агресія та її наслідки: важко в стосунках, «не відчуваю себе щасливою», не вдається домовлятись, відсутні кордони, залежні стосунки, соматизація тощо.

Для того щоб говорити про пасивну агресію, давайте з’ясуємо, що взагалі називають агресією.

Що таке пасивна агресія і чим вона відрізняється від активної

Якщо коротко, то агресія — це життєва сила, яка допомагає нам рухатися назовні. Це імпульс контакту зі світом, збудження, яке спрямовано ДО світу!

Агресія — це не про «напад», це про те, щоб заявити про себе світу й дістатися того, що важливо: тепла, близькості, кордонів, поваги, свободи, безпеки.

Агресію можна пояснити через певний стан, поведінку, реакцію, збудження.

Мені близьким є трактування агресії як форми фізіологічного збудження — інтенсивного психофізіологічного стану, який є певною реакцією на щось, що відбувається зовні.

Як психологічний механізм, агресія часто з’являється у відповідь на порушення особистих кордонів і проявляється опосередковано.

Агресія стає пасивною тоді, коли:

• Прямий контакт небезпечний або заборонений.
• Людина хоче сказати «мені боляче», але боїться втратити стосунки і обирає не говорити.
• Хоче сказати «ні», але в роті застрягає «добре», «як хочеш».
• Хоче піти, але залишається і мовчки страждає.
• Замість того щоб діяти, людина ніби натякає світу: «Зрозумій мене без мене».
• Замість того, щоб сказати про те, що не підходить, людина обирає якусь непряму форму — шуткувати, підколоти, зникнути, уникати тощо.

Якщо описувати пасивну агресію через метафору, то це «тиха отрута», «замаскована у красиву обгортку бомба», або «зуб гнилий зсередини», «криве дзеркало». Як бачимо, не дуже приємні метафори.

Цю агресію називають пасивною тому, що за якимось усвідомленими чи ні причинами людина не обирає висловити злість чи невдоволення прямо.

Пряма (або відкрита, активна чи здорова) агресія — це взаємодія саме від «Я» до «Ти», від мене до конкретного суб’єкта, який щось таке робить, що викликає реакції: «Я злюсь, коли ти…», «Мені не підходить так», «Стоп», «Зупинись, не роби так».

Як розрізнити пасивну агресію?

Пасивна агресія — це не про прямо висловлену, відчуту та прожиту злість. Це коли людина не може прямо рухатись у контакт, але її сила все одно просочується назовні обхідними шляхами.

Найчастіше це виглядає м’яко, тихо, ніби «нічого не відбувається», але в тілі іншого щось стискається, атмосфера навколо стає напруженою і важкою.

Пасивна агресія завжди переживається важко, боляче, завжди виснажує, паралізує контакт, а також псує та руйнує відносини, не дозволяє задовольняти власні потреби.

Уявіть, людина хоче яблуко і не може протягнути руку, щоб взяти його, а може лише терпіти, очікувати, поки хтось пригостить, запитує у всіх, хто поруч, чи хоче хтось те яблуко, але щось не дозволяє йому самому простягнути руку і взяти яблуко або попросити його.

Що є характерним у стосунках, які побудовані на пасивних формах агресії?

Розберемо основні ознаки пасивної агресії у стосунках, спираючись на узагальнення власного та клієнтського досвіду в психотерапії.

Уникнення

«Я запитую, що сталося, а він: “нічого”. Але потім дві години гримить каструлями, не дивиться на мене й зітхає так, щоб точно почула».

Таке маніпуляційне мовчання переживається не як спокій, а як покарання. Контакт перекривається, але емоції все одно просочуються у діях.

В таких стосунках один з партнерів часто переживає вину, сором, тривогу.

Невибір

«Ми домовилися, що він забере дитину зі школи. Він знову “переплутав час”. Так уже п’ятий раз».

Це схоже на пасивний спосіб саботування домовленостей замість того, щоб сказати «ні» або «я не хочу». Тоді такий партнер робить так, щоб не вийшло: «Я забув», «не встиг», «якось не вийшло».

Такі моделі стосунків часто підсвічують діти, які постійно забувають про домовленості, чи доручення. Вони кажуть «так», «добре» і забувають те, на що погодились.

Жарт, який чомусь болить

Це дуже розповсюджений спосіб пасивної агресії. «Він жартує: “Ну ти ж у нас королева драми!” Каже, що це смішно, але я потім годину збираюсь докупи і в мене якісь дуже неприємні почуття».

Сарказм замінює в цьому випадку пряму чесну фразу: «Мені важко витримувати твої емоції».

Зовнішня згода та внутрішній опір

«Вона каже: “Та роби, як хочеш”. А потім цілий вечір холодна й відсторонена». Людина вголос каже «так», а всім тілом — «ні».

Така форма пасивної агресії завжди відчувається як подвійний сигнал.

Газлайтинг

«Я нічого не робив, це ти придумала», «Вона навіть не сказала, що зла. Просто ходила така… кам’яна. А коли я запитав, каже: “Ти все вигадуєш”».

Газлайтинг відбувається через заперечення власних емоцій і через непряму агресію: «Я злюсь, але я не хочу з тобою це обговорювати».

Показова доброта, за якою «щось не те»

«Він наварив борщу, “щоб я не напружувалась”, але весь вечір тінь провини висить над головою: я мала б оцінити краще, бути вдячнішою».Нібито відбуваються хороші дії, але з підкладеним посилом: «Ти мені винна».

Це спосіб проявити агресію під маскою турботи.

Я описала лише деякі характерні ознаки. Можливо, ви можете згадати інші, які вам знайомі.

Проте, щоб з’ясувати, чи є пасивна агресія основною формою взаємодії у ваших стосунках, спробуйте дати відповіді на ці питання:

• Чи є у ваших стосунках натяки замість прямих фраз?
• Чи відчувається втома й напруга після взаємодії, ніби ви з кимось боролися, хоча ніхто навіть не підвищив голосу?
• Чи повторюється одне й те саме «випадково»?
• Чи ви ловите себе на тому, що повинні «вгадувати», що відбувається?
• Чи між вами є «холодна дистанція», але без озвученого конфлікту?
• Чи є якісь тілесні відчуття, які не співпадають з тим, що ви говорите?

Якщо ви говорите «Так!» на одне чи більше запитань — у ваших стосунках є пасивні форми агресії.

«Підкреслю, що в цьому випадку допомога потрібна обом партнерам. І людині, яка не може здоровим способом агресувати, і людині, яка знаходиться поруч і відчуває складність чи важкість від цього.

І самим стосункам, в яких не можливо зустрітися, з’ясувати свої потреби, задовольнити їх здоровим способом і відчути спокій», — Данієлян Анна, психологиня.

Чим може допомогти психотерапія?

Людям з пасивною формою агресії психотерапевт допомагає це усвідомити, знайти травматичний досвід, який впливає на це, зробити цей досвід ресурсним, сформувати новий досвід відчувати свої потреби та знаходити шляхи задовольнити їх більш здоровим способом.

Людина, яка знаходиться у стосунках з пасивно-агресивною людиною потребує підтримки, бо вона відчуває багато складних почуттів. Психотерапія може допомогти впоратися з цими почуттями і дбати про себе.

Звісно, крім індивідуальної терапії, корисною буде парна терапія, яка допоможе людям відчувати себе та іншого в парі і вчитися комунікувати екологічно, виправляючи непрямі агресивні форми.

Запрошую на консультацію

Запрошую вас, якщо ви потребуєте такої допомоги, в індивідуальну чи парну терапію.

Можу допомогти пройти разом цей шлях до здорових відносин із собою та з іншими.