Ком у горлі як психосоматика: про що може сигналізувати тіло

Відчуття чужорідного предмета в горлі, яке в медицині називають globus pharyngeus — одна з найбільш поширених скарг, з якою пацієнти приходять до лорів чи ендокринологів.

Але коли обстеження показують ідеальні результати, а щитоподібна залоза та гортань у нормі, людина опиняється наодинці з дискомфортом, який не зникає.

Тіло ніколи не вигадує симптоми просто так. У психоаналітичній парадигмі будь-який соматичний прояв — це повідомлення, яке не змогло бути втілене у слова.

Горло — це вузький місток між нашим розумом і тілом, між внутрішнім світом почуттів і зовнішнім світом комунікації.

Коли ми не можемо щось «проковтнути» або висловити, тіло бере на себе функцію контейнера для цих емоцій.

У цій статті ми розберемося, чому горло стає епіцентром напруги та як навчитися чути те, про що воно намагається нам прохрипіти.

Чи може ком у горлі з’являтися без медичних причин?

Так, і це трапляється часто. Більшість випадків скарг на ком у горлі не мають під собою органічної патології.

Медицина називає це функціональним розладом. Це означає, що орган здоровий, але його функція (у цьому випадку — м’язовий тонус) порушена.

Як психосоматика пов’язана з дискомфортом в горлі

У сучасній психосоматичній школі, що базується на психоаналізі, тіло розглядається як дзеркало несвідомих процесів. Горло — це зона особливої символічної ваги.

Заборона на голос

З дитинства нас вчать мовчати, коли дорослі говорять, або не кричати.

Психоаналітикиня Джойс МакДугалл у своїй праці «Театри тіла» вказує, що соматизація стає відповіддю на неможливість психіки символізувати (проговорити) афект.

Якщо гнів чи образа є «незаконними» у вашій внутрішній системі, вони зупиняються на півдорозі до виходу — у горлі.

Непроковтнута образа

Метафори не випадкові. Коли ми кажемо «Я не можу цього проковтнути», ми говоримо про ситуацію, яку неможливо інтегрувати у свій досвід.

Горло буквально стискається, намагаючись не допустити всередину «отруйний» об’єкт: неприйнятну поведінку партнера, несправедливість начальника чи травматичну подію.

Істеричний конверсійний симптом

Класичний психоаналіз розглядає ком у горлі як конверсію — перетворення психічного конфлікту на фізичний симптом.

Наприклад, конфлікт між бажанням висловити протест і страхом бути відкинутим вирішується через заціпеніння м'язів горла. Ви мовчите не тому, що хочете, а тому, що щось заважає.

Ком у горлі як реакція на хронічний стрес або тривогу

З біологічної точки зору, горло — це частина дихальної та травної систем, які першими реагують на реакцію «бий або біжи».

Під час стресу мозок надсилає сигнал м’язам підготуватися. Сфінктер стравоходу напружується, щоб запобігти потраплянню сторонніх предметів або кислоти під час можливої боротьби.

Коли ми живемо в стані постійної тривоги, наше тіло перебуває в режимі затамованого подиху. Ми буквально затискаємо діафрагму і горло, щоб не вибухнути або не розплакатися.

Психосоматичний ком — це часто сльози, які були стримані. Коли ми не даємо собі плакати, м'язи гортані напружуються, щоб стримати ридання. Це напруження ми й відчуваємо як чужорідне тіло.

Пацієнти з цим симптомом мають вищі показники алекситимії (труднощів у розпізнаванні власних емоцій) та тривожних розладів.

Що може полегшити стан на рівні тіла і психіки

Якщо ви вже виключили медичні причини, робота має йти паралельно у двох напрямках.

На рівні тіла:

• Техніки заземлення та дихання. Спробуйте діафрагмальне дихання (животом). Це стимулює блукаючий нерв (nervus vagus), який відповідає за розслаблення.
• Вправи для розслаблення щелепи. Горло і щелепа тісно пов’язані. Спробуйте легкі масажні рухи в зоні жувальних м’язів.
• Голосові практики. Навіть просте гудіння або спів у душі допомагає м’язам гортані відчути вібрацію і розслабитися.

На рівні психіки:

• Легалізація емоцій. Запитайте себе: «Якби цей ком міг заговорити, що б він сказав?» Спробуйте виписати всі образи та претензії, які ви «ковтали» останнім часом.
• Щоденник почуттів. Дослідження показують, що вербалізація емоцій (називання їх) знижує активність мигдалеподібного тіла мозку, що відповідає за стрес.

Чому все ж таки варто відвідати лікаря

Перш ніж йти до психотерапевта, важливо переконатися, що за симптомом не стоїть реальна загроза здоров’ю.

Іноді ком у горлі може бути сигналом:

• ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба). Невеликі кількості кислоти зі шлунка подразнюють горло, викликаючи набряк і відчуття стискання.
• Порушень у роботі щитоподібної залози.
• М’язових спазмів через остеохондроз шийного відділу хребта.

Тільки після того, як ЛОР, гастроентеролог та ендокринолог підтвердять, що ви здорові, можна з упевненістю працювати з психологічним підґрунтям симптому.

Коли варто звернутися до психотерапевта

Якщо симптом триває понад місяць, заважає їсти, спати або спілкуватися — це сигнал, що психіка не справляється з навантаженням самостійно.

Особливо важливо звернутися за професійною допомогою, якщо:

1. Ви відчуваєте, що не маєте права на голос у власному житті.
2. Симптом посилюється після певних розмов або контактів із конкретними людьми.
3. Ви пережили втрату чи сильний стрес, який не відгорювали.

У психоаналітичній терапії ми працюємо з цілісною особистістю. Ми досліджуємо, чому ваше тіло обрало саме цей спосіб захисту.

«Наше завдання — повернути афекту його первинну форму: слово. Коли те, що було затиснуте в горлі, стає промовленим, симптом втрачає свою функцію і зникає.

Тіло — наш найбільш чесний союзник. Воно ніколи не намагається завдати нам болю просто так. Кожне стискання у горлі — це прохання про увагу до ваших почуттів, які були відсунуті на задній план», — Наталія Мордач, психологиня.

Запрошую на консультацію

Я працюю з подібними запитами в рамках сучасного психоаналізу та психосоматичного підходу.

Моя кваліфікація (клінічна психологія, психоаналітична психотерапія) дозволяє нам разом дослідити не лише симптом, а й ті глибокі сценарії, які змушують вас мовчати чи терпіти те, що неможливо проковтнути.

На сесіях ми створюємо безпечний простір, де кожне ваше «Не можу висловити» нарешті знайде свою форму і звук.

З чим я працюю:

• Психосоматичні розлади (ком у горлі, затискачі в тілі).
• Тривожні стани та панічні атаки.
• Труднощі у вираженні емоцій та комунікації.
• Робота з самоцінністю та суб’єктністю.

Якщо ви втомилися від нескінченних обстежень і хочете нарешті зрозуміти, про що мовчить ваше тіло — я запрошую вас на консультацію.

Разом ми розтиснемо ці гальма і повернемо вам право дихати та говорити на повні груди.