logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 11.05.2021
  • 23.10.2026
  • 3 хв
  • 95

Кіберхондрія

Стосунки
Емоції та почуття Нав'язливі думки Панічні атаки Психосоматика
Кіберхондрія - ілюстрація
Коротко про головне
Кіберхондрія це коли пошук симптомів в інтернеті не заспокоює, а підсилює тривогу за здоровʼя. Відрізнити її від звичайної цікавості можна за результатом: після здорового пошуку стає спокійніше, після кіберхондрії страшніше. Працює не заборона гуглити, а обмеження перевірок.

Що таке кіберхондрія?

ⓘ

Це коли пошук симптомів в інтернеті не заспокоює, а щоразу піднімає тривогу ще вище.

Cyberchondria – психічний розлад, заснований на саморуйнівній поведінці, а саме спроба поставити діагноз на основі симптомів різних захворювань, описаних на сайтах.

Людина несвідомо завдає своїй психіці шкоду або травму (ятрогенну) і негативно впливає на його психіку, помилково припускаючи, що шукає відповідь на питання, яке лікарі «не можуть» вирішити.

Кіберхондрія – це свого роду іпохондрія – страх захворіти тілесними захворюваннями.

Ключове тут не кількість запитів, а результат. Якщо після пошуку стало спокійніше і зрозуміліше, це нормальна цікавість. Якщо після кожної сторінки страшніше, а зупинитися не виходить, механізм уже працює проти людини.

Від редакції qui.help. Дослідники описують кіберхондрію як надмірний або повторюваний пошук інформації про здоровʼя в інтернеті, після якого людина стає ще більш стривоженою, а не заспокоєною. У цьому ж огляді таку поведінку розглядають як форму пошуку заспокоєння, що супроводжує тривогу за здоровʼя (Starcevic, Berle, 2013).

Чим це відрізняється від звичайного пошуку інформації?

ⓘ

Звичайний пошук закінчується рішенням, кіберхондрія не закінчується взагалі.

Ви коли-небудь бачили хоча б один опис захворювання, де симптом вважався чимось незначним і безпечним?

Особисто я ні.

Найчастіше інтернет-сайти носять катастрофічний характер і мають власні цілі – маркетингові воронки.

Іноді важко відрізнити симптоми тривожного або панічного розладу від захворювання тіла, особливо за наявності розладу вегетативної нервової системи. Для цього потрібно добре розбиратися в своїх емоціях, якими рідко володіють країни з низькою психологічною культурою.

Тривога за здоровʼя має неприємну властивість: вона потребує підтвердження, що все гаразд, і кожне таке підтвердження діє недовго. Через годину зʼявляється нове питання, а разом із ним нова вкладка браузера.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Від редакції qui.help. В огляді, опублікованому в Journal of Medical Internet Research, пошук інформації про здоровʼя при підвищеній тривозі пропонують розглядати як захисну поведінку, яка підкріплюється нерегулярно: іноді людина справді заспокоюється, і саме тому звичка тримається (JMIR, 2021).

Приклад ситуації
Одна з клієнток платформи описала результат роботи так: «Допомогла розібрати проблеми завдяки чому пропала тривожність і навʼязливі думки.»

Як розпізнати кіберхондрію у себе?

ⓘ

Орієнтир простий: пошук займає години, а полегшення після нього не настає.

Симптоми кіберхондрії:

  1. часте використання Інтернету для пошуку інформації про захворювання;
  2. тривожність здоров’я і важко пояснити скарги на благополуччя;
  3. схильність самостійно ставити діагнози;
  4. висновки про наявність захворювання без клінічних оглядів, тестів і лікаря;
  5. підвищена тривожність після відвідування медичних сайтів;
  6. Критика і недовіра до лікарів, наприклад: «Всі наші лікарі дурні і не вміють лікувати»
  7. контроль і сканування тіла (імпульс, тиск, температура тіла, пошук блідості шкіри в дзеркалі);
  8. пошук медичних онлайн-тестів;
  9. Впевненість у тому, що в здоровому організмі не може бути симптомів.
  10. Впевненість у розумінні медицини та перебільшення своїх знань і можливостей щодо діагностики.
  11. Відсутність критики їхньої поведінки.
Здоровий пошук інформації
  • Є конкретне питання і зрозумілий момент, коли воно закрите
  • Джерела перевірені, а не перші-ліпші сторінки
  • Після пошуку зʼявляється план дій
  • Тривога після читання знижується
Кіберхондрія
  • Питання множаться швидше, ніж знаходяться відповіді
  • Пошук триває годинами і зміщує інші справи
  • Після читання страшніше, ніж до нього
  • Заспокоєння діє кілька хвилин, потім усе спочатку

Що робити, якщо ви впізнали себе?

ⓘ

Працює не заборона гуглити, а обмеження пошуку в часі й повернення уваги в тіло та справи.

  1. Виділіть на пошук фіксований час, наприклад 10 хвилин, і зупиняйтеся за таймером.
  2. Запишіть питання на папері замість того, щоб одразу відкривати браузер.
  3. Домовтеся із собою про одне очне обстеження замість десяти онлайн-перевірок.
  4. Помітьте, у які моменти тягне шукати: частіше це ввечері, у втомі або після стресу.
  5. Поверніть собі базу: сон, їжа, рух, контакт із людьми. На виснаженому фоні тривога сильніша.

Якщо до пошуку додаються напади сильного страху з тілесними проявами, це вже окрема тема, з якою працюють психологи у темі панічних атак.

Історія клієнтки qui.help
«Тривожні думки, які супроводжували мене протягом останніх 10 років, почали зникати після кількох практик.»
Одна з клієнток платформи · запит: тривожні думки

Знайти психолога

Приклад ситуації
Інша клієнтка платформи описала свій досвід так: «Після терапії набагато зменшилися симптоми, ще й погляд на деякі речі змінився кардинально, стала себе почувати більш вільною, сміливішою у прийнятті рішень.»
Кіберхондрія – це свого роду іпохондрія – страх захворіти тілесними захворюваннями.

Коли варто звернутися до психолога?

ⓘ

Варто, якщо пошук симптомів забирає години щодня, заважає спати і впливає на рішення.

З тривогою за здоровʼя добре працює когнітивно-поведінкова терапія: там розбирають саме цикл «тривожна думка, пошук, коротке полегшення, нова тривога» і поступово скорочують перевірки. У форматі індивідуальної терапії це роблять на конкретних епізодах вашого тижня. Якщо не знаєте, з ким почати, у нас є гайд про вибір психолога.

Будьте обережні з собою!

З повагою, Олексій Хоменко

FAQ
Ні, окремого діагнозу з такою назвою в класифікаціях немає, і це важливо розуміти, щоб не ставити ярлик ані собі, ані близьким. Це описовий термін для моделі поведінки, яку дослідники розглядають поряд із тривогою за здоровʼя і з пошуком заспокоєння. Частина людей упізнає себе в описі повністю, частина лише в кількох пунктах, і це теж нормально: мова не про категорію, а про міру. Практичного значення відсутність діагнозу не змінює: якщо пошук виснажує і керує днем, із цим працюють незалежно від назви, зокрема психологи у темі тривоги.
Тому що тексти про симптоми написані так, щоб охопити всі можливі варіанти, зокрема найважчі. Мозок у тривозі чіпляється саме за найгірший сценарій і добудовує його до власних відчуттів. Так формується коло, яке розбирають із психологами у темі навʼязливих думок.
Можна й потрібно, питання в тому, як саме. Орієнтуйтеся на перевірені джерела, шукайте за конкретним питанням і зупиняйтеся, коли отримали відповідь. Проблема починається там, де пошук стає способом заспокоїтися, а не отримати факти: тоді кількість прочитаного зростає, а впевненості не додається. Якщо страх хвороби став окремою темою, з ним працюють психологи у темі страхів і фобій.
Самостійно це зробити складно, і саме тому не варто замінювати медичне обстеження пошуком в інтернеті. Психологічна частина роботи інша: вона про те, чому тілесні відчуття читаються як загроза і чому перевірки не приносять спокою. Тілесні прояви тривоги розбирають психологи у темі психосоматики.
Це типова перевірочна поведінка: вона знижує тривогу на кілька хвилин і тому закріплюється. Чим частіше перевірка, тим більше дрібних відчуттів помічається, і тим більше приводів тривожитися. Поступове скорочення таких перевірок зазвичай роблять не різко, а за планом, і саме це тренують у психологічному консультуванні.
Так, доволі часто. Вечірній пошук піднімає рівень напруги саме тоді, коли організму треба сповільнитися, тож заснути стає важче, а наступного дня втома робить тривогу ще помітнішою. Якщо безсоння тримається регулярно, його варто розбирати окремо з психологами у темі проблем зі сном.
Не сперечайтеся з самим змістом страху і не доводьте, що він здоровий: це запускає нове коло перевірок. Краще говорити про стан: я бачу, що тобі тривожно, і хочу допомогти. Про емоційну сторону таких розмов можна почитати в матеріалах психологів у темі емоцій і почуттів.
Так і сказати: я багато гуглю симптоми, тривожуся за здоровʼя і не можу зупинитися. Цього достатньо для першої сесії, далі формулювання уточниться разом зі спеціалісткою або спеціалістом. Допомагає згадати, коли це почалося і що зазвичай передує пошуку. Якщо хочеться підготуватися заздалегідь, подивіться приклади запитів до психолога.

Сподобалась стаття? 👉

Олексій Хоменко
icon Автор:

Олексій Хоменко,

психолог

Ціна: від 1900 грн

Стаж: 12 років

Досвід роботи в індивідуальній та груповій психотерапії та консультуванні з 2013 року. В даний час приймаю у м. Запоріжжі та працюю онлайн з клієнтами з усього світу (США, Німеччина, Швейцарія, Австрія тощо) Володію приватною практикою та потужними групами в соціальних мережах, в які щодня надходять...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“Стосунки”
Joanna
Joanna , 25 років • 12.11.2026 23:59
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

278 22
Сніжана
Сніжана, 35 років • 12.11.2026 11:36
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

339 29
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту