Готові до змін на краще?
Знайти психологаЩо таке кіберхондрія?
Це коли пошук симптомів в інтернеті не заспокоює, а щоразу піднімає тривогу ще вище.
Cyberchondria – психічний розлад, заснований на саморуйнівній поведінці, а саме спроба поставити діагноз на основі симптомів різних захворювань, описаних на сайтах.
Людина несвідомо завдає своїй психіці шкоду або травму (ятрогенну) і негативно впливає на його психіку, помилково припускаючи, що шукає відповідь на питання, яке лікарі «не можуть» вирішити.
Кіберхондрія – це свого роду іпохондрія – страх захворіти тілесними захворюваннями.
Ключове тут не кількість запитів, а результат. Якщо після пошуку стало спокійніше і зрозуміліше, це нормальна цікавість. Якщо після кожної сторінки страшніше, а зупинитися не виходить, механізм уже працює проти людини.
Від редакції qui.help. Дослідники описують кіберхондрію як надмірний або повторюваний пошук інформації про здоровʼя в інтернеті, після якого людина стає ще більш стривоженою, а не заспокоєною. У цьому ж огляді таку поведінку розглядають як форму пошуку заспокоєння, що супроводжує тривогу за здоровʼя (Starcevic, Berle, 2013).
Чим це відрізняється від звичайного пошуку інформації?
Звичайний пошук закінчується рішенням, кіберхондрія не закінчується взагалі.
Ви коли-небудь бачили хоча б один опис захворювання, де симптом вважався чимось незначним і безпечним?
Особисто я ні.
Найчастіше інтернет-сайти носять катастрофічний характер і мають власні цілі – маркетингові воронки.
Іноді важко відрізнити симптоми тривожного або панічного розладу від захворювання тіла, особливо за наявності розладу вегетативної нервової системи. Для цього потрібно добре розбиратися в своїх емоціях, якими рідко володіють країни з низькою психологічною культурою.
Тривога за здоровʼя має неприємну властивість: вона потребує підтвердження, що все гаразд, і кожне таке підтвердження діє недовго. Через годину зʼявляється нове питання, а разом із ним нова вкладка браузера.
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Від редакції qui.help. В огляді, опублікованому в Journal of Medical Internet Research, пошук інформації про здоровʼя при підвищеній тривозі пропонують розглядати як захисну поведінку, яка підкріплюється нерегулярно: іноді людина справді заспокоюється, і саме тому звичка тримається (JMIR, 2021).
Як розпізнати кіберхондрію у себе?
Орієнтир простий: пошук займає години, а полегшення після нього не настає.
Симптоми кіберхондрії:
- часте використання Інтернету для пошуку інформації про захворювання;
- тривожність здоров’я і важко пояснити скарги на благополуччя;
- схильність самостійно ставити діагнози;
- висновки про наявність захворювання без клінічних оглядів, тестів і лікаря;
- підвищена тривожність після відвідування медичних сайтів;
- Критика і недовіра до лікарів, наприклад: «Всі наші лікарі дурні і не вміють лікувати»
- контроль і сканування тіла (імпульс, тиск, температура тіла, пошук блідості шкіри в дзеркалі);
- пошук медичних онлайн-тестів;
- Впевненість у тому, що в здоровому організмі не може бути симптомів.
- Впевненість у розумінні медицини та перебільшення своїх знань і можливостей щодо діагностики.
- Відсутність критики їхньої поведінки.
- Є конкретне питання і зрозумілий момент, коли воно закрите
- Джерела перевірені, а не перші-ліпші сторінки
- Після пошуку зʼявляється план дій
- Тривога після читання знижується
- Питання множаться швидше, ніж знаходяться відповіді
- Пошук триває годинами і зміщує інші справи
- Після читання страшніше, ніж до нього
- Заспокоєння діє кілька хвилин, потім усе спочатку
Що робити, якщо ви впізнали себе?
Працює не заборона гуглити, а обмеження пошуку в часі й повернення уваги в тіло та справи.
- Виділіть на пошук фіксований час, наприклад 10 хвилин, і зупиняйтеся за таймером.
- Запишіть питання на папері замість того, щоб одразу відкривати браузер.
- Домовтеся із собою про одне очне обстеження замість десяти онлайн-перевірок.
- Помітьте, у які моменти тягне шукати: частіше це ввечері, у втомі або після стресу.
- Поверніть собі базу: сон, їжа, рух, контакт із людьми. На виснаженому фоні тривога сильніша.
Якщо до пошуку додаються напади сильного страху з тілесними проявами, це вже окрема тема, з якою працюють психологи у темі панічних атак.
Коли варто звернутися до психолога?
Варто, якщо пошук симптомів забирає години щодня, заважає спати і впливає на рішення.
З тривогою за здоровʼя добре працює когнітивно-поведінкова терапія: там розбирають саме цикл «тривожна думка, пошук, коротке полегшення, нова тривога» і поступово скорочують перевірки. У форматі індивідуальної терапії це роблять на конкретних епізодах вашого тижня. Якщо не знаєте, з ким почати, у нас є гайд про вибір психолога.
Будьте обережні з собою!
З повагою, Олексій Хоменко