Готові до змін на краще?
Знайти психологаОдин із найпоширеніших міфів про психотерапію полягає в тому, що до психолога потрібно приходити з правильно сформульованим запитом. Ніби без чіткого формулювання вас або не зрозуміють, або відправлять додому подумати.
Насправді ж більшість клієнтів не приходять із готовим запитом. Вони приходять із відчуттями, симптомами, плутаниною, соромом і страхом бути «недостатньо проблемними».
У цій статті я наведу найпоширеніші причини звернення до психолога.
Часто, поки людина не бачить свій стан у списку реальних запитів, вона продовжує переконувати себе, що «це несерйозно» і ще можна потерпіти.
Приклади знімають самообман і показують: те, з чим ви живете, вже давно є приводом для терапії.
Ця стаття — не про ідеальні формулювання. Вона про те, як насправді звучить запит до психолога, навіть якщо вам здається, що це «ні про що».
1. Емоційний стан
Емоційний стан — це не просто настрій. Це фон, на якому ви живете: зі зціпленими зубами чи з можливістю вільно дихати.
Якщо ви постійно стримуєтеся, дратуєтеся або відчуваєте порожнечу — це вже сигнал.
Фраза «зі мною щось відбувається, але я не розумію що» — один із найчесніших і найпоширеніших запитів у терапії.
Як це може звучати:
- «Мені постійно якось погано, але я не можу пояснити чому».
- «Я ніби не на своєму місці».
- «У мене є життя, але в ньому немає відчуття життя».
- «Я не розумію свої емоції або взагалі їх не відчуваю».
Цього вже достатньо. Психотерапія не починається з ясності — вона до неї приводить.
2. Тривога
Тривога — це стан, у якому тіло вже живе в режимі небезпеки без чіткої причини, а розум ще намагається переконати себе, що «все нормально».
Вона щодня краде енергію, поки ви називаєте її переживанням, відповідальністю або характером.
Дехто роками живе з постійним очікуванням катастрофи й називає це передчуттям, пильністю або передбачливістю.
Як може звучати запит:
- «Я постійно прокручую найгірші сценарії».
- «Я не можу розслабитися, навіть коли все добре».
- «Мені здається, що щось ось-ось станеться».
- «Я постійно напружена, навіть без причини».
Жити в режимі внутрішньої тривоги — це не норма сучасного життя, з цим звертаються до фахівця.
3. Самооцінка і ставлення до себе
Самооцінка — це не про любов до відображення в дзеркалі. Це про те, як ви з собою поводитеся, коли ніхто не бачить: підтримуєте чи добиваєте. Саме вона визначає, що ви дозволяєте іншим і скільки терпите, називаючи це «нормою».
Люди рідко приходять із запитом «у мене проблеми з низькою самооцінкою». Вони приходять із внутрішнім тиском і постійним самокритичним фоном.
Це може звучати так:
- «Мені постійно здається, що я недостатньо хороша».
- «Я знецінюю все, що роблю».
- «Я боюся помилитися, бо це підтвердить, що я нікчемна».
- «Я не вірю, що мене можуть любити просто так».
Це не про впевненість у собі, це про те, як ви живете з собою щодня.
4. Стосунки
Стосунки — одна з ключових сфер життя. Коли в ній виникають труднощі, порушується загальний баланс і зникає відчуття повноти та смаку життя.
На динаміку пари впливають тип прив’язаності, характерологічні особливості партнерів, суттєві відмінності у моделях наслідування, рівень розвитку емоційних і комунікативних здібностей, способи прояву та отримання потреб у стосунках — і це лише частина факторів.
Як може звучати запит:
- «Я постійно закохуюся в емоційно недоступних людей».
- «Мене або кидають, або я тікаю».
- «Я не розумію, чому в мене не складаються здорові стосунки».
- «Я терплю більше, ніж хочу визнавати».
Якщо ситуації повторюються — це не невезіння, це матеріал для терапії.
5. Самотність і близькість
Самотність і близькість — дві сторони однієї медалі. Вони говорять про довіру, безпеку в контакті, кордони й здатність бути собою поруч з іншим.
Це або про можливість бути справжньою і знати, що тебе приймуть, або про необхідність носити маску й показувати лише «персону».
Запит може звучати так:
- «Мені важко бути близькою».
- «Я боюся, що якщо покажу себе справжню, мене відкинуть».
- «Я тримаю дистанцію, а потім страждаю».
- «Я почуваюся самотньо навіть у стосунках».
Це часто про довіру, межі та внутрішню безпеку.
6. Втома і вигорання
Втома і вигорання — одна з найпоширеніших проблем нашого часу. Темп, навантаження й відповідальність стають настільки звичними, що виснаження перестає помічатися.
Втома минає після відпочинку, тоді як вигорання змушує сумніватися в сенсі того, заради чого ви взагалі стараєтеся.
Як це може звучати:
- «Я постійно виснажена».
- «Мене дратує все і всі».
- «Я живу на автоматі».
- «Я не пам’ятаю, коли востаннє чогось по-справжньому хотіла».
Це не про слабкість, а про виснажену нервову систему.
7. Сором і провина
Часто звучать так:
- «Мені постійно соромно, навіть без причини».
- «Я відчуваю, що заважаю іншим».
- «Я багато себе звинувачую».
- «Мені здається, що я погана людина».
Найболючіше сором проявляється в неможливості проявитися навіть у дрібницях: одягнути те, що хочеться, зробити селфі в людному місці, поставити запитання незнайомцеві та в багатьох інших повсякденних ситуаціях.
Провина ж може застрягати в тілі, проявлятися психосоматикою й поступово стирати особисті кордони.
8. Життєва криза
Це криза про питання: «Як тепер жити далі?»
У Позитивній психотерапії для цього є термін — макротравма. Вона пов’язана зі значними подіями: розлученням або одруженням, зміною роботи, еміграцією, втратою, хворобою, переходом у новий етап життя.
Запит може звучати так:
- «Я не знаю, чого хочу».
- «Я не розумію, куди рухаюся».
- «Те, що раніше мало сенс, більше не працює».
- «Моє життя ніби зупинилося».
Це стан, який потребує підтримки. І часто — підтримки фахівця.
9. Травматичний досвід
Травматичний досвід — те, що люди часто знецінюють.
Як це звучить:
- «Я все розумію головою, але тіло реагує інакше».
- «Мене накриває без зрозумілої причини».
- «Я уникаю певних тем або ситуацій».
- «Мені здається, що я мав/мала вже це пережити».
Травма не має терміну придатності, «давно» не означає «неважливо».
10. Робота і самореалізація
Це надзвичайно широка тема. За цими двома простими словами можуть ховатися пошук ідентичності, екзистенційна криза, сором і сумнів у власній цінності та ще купа всього.
Запит може звучати так:
- «Я не відчуваю сенсу в тому, що роблю».
- «Я боюся змін, але залишатися тут теж не можу».
- «Мені здається, що я не на своєму місці».
- «Я постійно сумніваюся у своїй компетентності».
Це не лише про кар’єру, це про відчуття себе у світі.
А якщо я взагалі не розумію, який у мене запит?
Тоді він може звучати так:
- «Я не знаю, з чого почати».
- «Мені просто погано».
- «Я хочу розібратися в собі».
- «Я відчуваю, що так більше не хочу, але не знаю як інакше».
«У психотерапії запит часто формується в процесі, а не до нього. Якщо вам здається, що ваш запит недостатньо серйозний, надто розмитий або “не такий” — це не причина не приходити, це якраз причина прийти», — Екер Вікторія, психологиня.
Запрошую на консультацію
Я працюю як із чіткими запитами, так і без них.
Не потрібно приходити з готовим формулюванням — достатньо відчуття, що вам потрібна психологічна підтримка. Запит ми формулюємо разом.
Я працюю в психодинамічному підході та ефективно супроводжую запити, пов’язані з тривогою, депресивними станами, кризами, самоцінністю, стосунками та вигоранням. Велику увагу приділяю безпеці, межам і ясності процесу.
Запрошую вас, якщо ви більше не хочете жити на автоматі й готові дивитися на себе глибше.