Готові до змін на краще?
Знайти психологаПерш ніж ознайомитися з цією статтею, рекомендую до прочитання мою попередню: «Агресія – зло чи добро?», оскільки там більш детально розглядаю агресію в цілому, а це безпосередньо пов’язано з темою цієї статті. А тепер починаємо.
Ви зустрічали добрих людей? Я згадую один мем із наступним змістом: «Завжди добрі й усміхнені люди, будь-якої миті готові відгукнутися і допомогти, я завжди думаю, які ж сняться вам сни з убивствами та розчленуванням…»
І це може бути правдою для ряду добрих людей: нерідко їм погано спиться, оскільки несвідоме, намагаючись обробити природну людську агресивність, нерідко замикає її у сни.
Я розділив би «добрих» людей на кілька типів
1. Аутоагресивні добрі люди або «Мазохістичні».
2. Придушуюче добрі люди або «Альтруїстичні».
3. Правильні добрі люди або «Догматичні».
4. І найжорсткіший (напевно, коректніше називати «жорстокий», але тут помітно проривається в мене особисте ставлення) тип: На вигляд добрі люди або «Садистичні».
Ми розглянемо всіх по порядку, але перш за все хочу нагадати, що розглядаю агресію як енергію, яка виникає для реалізації потреби людини. Більше того, агресія властива кожному з нас у зв’язку із нашою біологією. Більше про природну агресивність у статті, про яку писав вище.
Але деякі люди настільки бояться агресії (точніше кажучи, їх налякали в дитинстві і не навчили здоровим формам її вираження), що майстерно її замикають і від себе самих… І «конвертують» її в «доброту»!
Погодьтеся, звучить парадоксально: Агресія –> Доброта (але так і є).
Знаєте це почуття, коли начебто людина добра і посміхається вам, але відчувається «щось не те», якась фальш, неясність. Отже, перейдемо до типів.
1. АУТОАГРЕСИВНІ або «МАЗОХІСТИЧНІ» добрі люди
Найбезпечніший тип для оточуючих. Вони невинні і часто нещасливі. Внутрішній біль не дає можливості бути повноцінно щасливим, навіть якщо вони займаються альтруїстичною діяльністю.
Вони уникають конфліктів, можуть покірно ковтати чужі ідеї і погане до них ставлення; вони швидше з’їдять себе, ніж ви зможете дізнатися їхню дійсну відмінну від вашої думку або їх справжній біль.
2. ПРИДУШУЮЧЕ добрі люди або «Альтруїстичні»
Це ті, хто «запіклують повністю». Ви ще не встигли сформувати потребу, а вони вже тут як тут з її реалізацією. Від таких людей дітям складно сепаруватися (відокремитися), адже тут все так солодко та готовінько.
Часто з такими людьми може виникати почуття неповноцінності і озлобленості, що є нормальним, адже за людину все роблять, ніби вона безрука.
3. ПРАВИЛЬНІ або «Догматичні» добрі люди
Турботою називають те, що є контролем «за шаблоном». Вони «турбуються правильно», оскільки «живуть правильно». Те, що вони називають турботою, нею не є, оскільки для справжнього піклування важливо бачити іншого і допомагати йому реалізовувати його мету (а не свою тривогу за рахунок нього/неї придушувати).
А в цьому випадку люди дбають про свої ПРОЕКЦІЇ: вони «наділяють» людину потребами, яких у того НЕМА (або спотворюють ті, що є), і починають активно обслуговувати ці потреби. Тобто вони не бачать перед собою реальну людину, а отже, не можуть виявити турботу про неї.
У цій турботі немає емпатії (знову ж таки – для цього потрібно побачити іншого). Часто з ними і в контакті помітно складно.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Вони є носіями низки непорушних інтроектів – установок, які не піддаються критичному осмисленню: «Так правильно і все!» У них завжди є, «як має бути, і чого бути принципово не може» (навіть якщо це відбувається у них під носом), вони «носії істини», а навколо всі інші – то дурні, шо ще не розібралися.
4. А ось четвертий тип найвправніший – «САДИСТИЧНИЙ»
З виду добрі люди, як правило, в контакті дуже круті. Вони можуть бути душею компанії, усміхненими, підтримати «будь-яку» тему розмови, чуйні, розумні, ерудовані, інтелектуальні… Коротше , вони зачаровують! Настільки, що через пару років партнер може і не помітити, що вже ні з ким з інших близьких і не спілкується, а цей «чарівник» регулярно б’є і принижує …
Тобіш ззовні вони просто диво – з ними хочуть спілкуватися, з ними хочуть будувати відносини і дружити, вони часто успішні в діяльності. Але ціною, зрештою, виявляється тотальний контроль партнера.
Це і є «істинний» (класичний) аб’юзер.
Абсолютно всі типи схильні до нещасливих форм стосунків, де розігрується сценарій нерівних відносин «Батько-Дитина». Тому кожен тип потребує психотерапії (при бажанні здорових відносин), оскільки має незакриті дитячі травми та претензії до батьків.
Поділ умовний. Часто можна зустріти змішані типи. І, як бачите, деякі типи комплементарні (відповідають/підходять один одному). Нерідко комплементарні типи утворюють пари, що є логічним: вони несвідомо «вираховують», знаходять один одного, щоб програти ключові батьківські сценарії насильства.
Ще декілька слів про типи «добряків»
- Мазохістичні і Альтруїстичні часто схильні до психосоматики, оскільки їх здорова агресивність залишається осторонь, вона «підмінюється» турботою про інших. Обидва типи часто бачать погані сни, можуть шкодити собі відверто чи опосередковано: не слідкувати за здоров’ям чи ризикувати їм; вони часто бувають у жертовній позиції у відносинах, «попадаючи» (несвідомо обираючи!) аб’юзивних партнерів (тих, хто домінуватиме над ними, токсично контролюватиме, принижуватиме).
- Догматичні та Садистичні теж схильні до психосоматики (оскільки їхні дитячі потреби у коханні і турботі не реалізуються), але рідше, оскільки їх агресія знаходить вихід, хоч і нездоровий. Вони тиснуть на інших.
Всі типи схильні до переживання сорому та провини. Але перші 2 типи спрямовують їх на себе (і переживають їх токсично, «понад»); впевнені, що вони погані, а інші хороші, що вони не заслуговують на добре ставлення; з провини, сорому та обов’язку «слугують» іншим.
А 3 і 4 настільки від цих почуттів захищаються, що перенаправляють їх, «поміщають» в інших, змушуючи саме інших почуватися ганебними та винними – тільки через домінацію вдається збігати від внутрішнього жахіття.
«П’ятий Елемент» або 5-ий ТИП
Я би виділив ще й 5-ий ТИП: ІСТИНО ДОБРІ ЛЮДИ.
Найбільш довіряю я іншій добрій людині, коли вона може сказати мені «Ні», роздратуватися на мене (хоча іноді це, звичайно ж, і неприємно). Але я можу цій людині ВІРИТИ, що важливо для мене.
Якщо він може мені сказати «Стоп», то значить, і його «Так, допоможу» – чесне та вивірене з його внутрішнім власним Я.
Я вірю в доброту з надлишку, а не з дефіциту. Якщо я сам досить щасливий, а тим більше з надлишком, то ділитися цим нормально. Якщо я ситий і знаю, що ситий буду завтра, а в мене яблук вище даху – нормально, що я ними поділюся. Якщо в мене останнє яблуко, і я не знаю, коли наступного разу поїм, то дивно віддавати його будь-кому (на жаль, у випадках дитячих емоційних травм часто ресурс віддається саме тому, хто ним скористатися мудро і якісно не зможе, не кажучи вже про неможливість приймаючої сторони оцінити жест позитивно).
Висновки
Хочеться зробити простий висновок:
Доброта — це ні погано, ні добре. Важливо, яку ціну за свою доброту платить сама людина та її близькі.
Якщо ви впізнали себе у тексті і вам стало цікаво подосліджувати свою агресію і доброту і/або вирішити інші складнощі, то запрошую до себе на сеанс поговорити детальніше саме про ваші потреби!
