Дмитро О.

Привіт. Мене звати Дмитро, мені 37 років. Вже 6-й рік я розвиваю свою практику як психолог та психотерапевт. Ось три факти про мене для кращого знайомства.

▪️ З сімейного досвіду. Я у стосунках 10 років, із яких 6 — у шлюбі. Не скажу, що вони весь час складалися ідеально. Були кризи, розчарування, завищені очікування одне від одного. Але здатність бачити глибше, вести діалог і віра один в одного, дозволила мені та дружині бути разом, попри різницю характерів. Ми навчилися чути одне одного, розуміти та знаходити правильні рішення для нашого майбутнього. Нагорода за нашу наполегливість і підтримка почуттів одне до одного — це наша донечка.

▪️ З практики. Я працював 8 місяців із юнаком з окупованої території, який перебував на межі суїциду. Впродовж цього часу, він зміг повернутися до життя, наскільки скільки це було можливо в тих умовах. Він відчув себе живим, і здатним вийти з уявного глухого кута. Він знайшов сенс та набрався сміливості, щоб покинути небезпечну територію. Я організував необхідну підтримку та допомогу, для його виїзду до іншої країни.

▪️ З особистого життя. У своєму житті я зіткнувся з кризою. Мені було 26, я не мав відповідей: «Хто я? Що я хочу? Навіщо я тут?». Через що всередині була наче дірка і я не відчував задоволення та щастя. Його я знаходив тільки в миттєвому задоволенні. Самотність та порожнеча були моїми супутниками. Мені допомогла психотерапія та робота над собою.

У своїй роботі в першу чергу, я спрямовую свою увагу на розуміння вас, вашої індивідуальності, ваших почуттів та обставин для розв'язання проблем різного рівня складності. Я вважаю, що розуміння себе, інших людей, розуміння взаємозв'язків в житті – це одна з важливих складових осмисленого та щасливого життя. На практичному досвіді в різних сферах я спостерігаю, як це змінює людину, особливо в тих випадках, коли відчувається, що всередині та навколо ніби панує хаос. Як людина я підтримувальний, уважний, емпатичний, відповідальний, кмітливий, доброзичливий, позитивно налаштований, гнучкий та допитливий. Як спеціаліст — так само.

Мій досвід особистої роботи у психотерапії та подальше навчання допоміг мені звільнитися від тягаря дитячих травм та відчути свободу у виборі, як прожити своє життя. До цього досвіду таких відчуттів в мене не було. Я наче постійного знаходився у кімнаті, з якої не було виходу. Я міг спостерігати за життя через вікном, не розуміючи, що я також можу жити, як хочу. Тільки навіть не було розуміння, а як це зробити. Постійне відчуття самотності та пригнічення мене були моїми супутниками. Також я не міг та не вмів будувати відносини з іншими людьми. Тому моє становище було постійно на кордоні розладу особистості. Терапія допомогла змінити це. Я знайшов щастя, задоволеність та родину.

Мій персональний девіз, "Вибір є завжди". Одного разу він допоміг іншій людини. Девіз став гаслом кожної зустрічі, яка підтримувала молодого хлопця впродовж нашої співпраці протягом 7 місяців. Коли ми почали працювати, він знаходився у важкому емоційному стані на грані суіциду. Йому здавалося, що в його ситуації виходу немає, бо хлопець знаходився в окупованому містечку і не бачив позитивного сценарію для себе. Відсутність підтримки, щоденна небезпека, обмеженість пересування через ворога, сформувало врахення, що у нього ніби не має майбутнього, не має вибору. Але наші бесіди та підтримка допомогли це змінити. Хлопець відчув бажання змінити своє життя, відчув сили зробити крок до нового шляху. За підтримки небайдужих, він виїхав через ворожу територію. Зараз він у Норвегії.