Я — психолог і гештальт‑терапевт, працюю з людьми, які стикаються з вигоранням, сумнівами у власній цінності чи складними життєвими змінами. Мій шлях у психологію почався після багаторічного досвіду роботи в інтенсивних міжнародних середовищах, що дало мені глибоке розуміння того, як тиск і постійні очікування впливають на людину.

Мій досвід роботи в різних культурах і сферах навчив мене бачити за зовнішніми ролями живу людину з її потребами й болем. У терапії для мене важливо бути поруч, уважно слухати й підтримувати шлях до внутрішньої рівноваги.

У терапії я стараюсь створити простір, де можна говорити відверто і без страху, що тебе засудять. Ми йдемо у твоєму темпі: іноді це проста розмова про щоденні труднощі, іноді виходить глибше — про те, що болить всередині вже давно. Я слухаю уважно, іноді перепитую чи ставлю, може, навіть трохи незручні запитання, але вони допомагають подивитись на ситуацію по‑іншому.

Для мене важливо, щоб терапія була не тільки про проблеми. Це також про відновлення сил, про маленькі відкриття і про те, щоб поступово з’являлось більше ясності й відчуття, що ти стоїш на власних ногах.

Психотерапія для мене стала місцем, де я вперше по‑справжньому зупинився. Раніше я постійно поспішав, намагався відповідати очікуванням і доводити щось собі та іншим. І тільки в терапії я почав чути себе — свої почуття, втому, потреби, які раніше ігнорував.

Я зрозумів, що за всіма ролями й досягненнями є просто людина, яка може бути вразливою, іноді розгубленою, але від цього не менш цінною. Терапія навчила мене ставитися до себе з більшою турботою, приймати свої слабкості й бачити вразливість не як проблему, а як силу бути справжнім.

Свобода починається там, де закінчується сценарій, написаний іншими.

У вільний час я намагаюсь тримати баланс між рухом і спокоєм. Люблю спорт, особливо біг і плавання… вони допомагають «прочистити голову» і відчути тіло. Читаю різне — від художніх книжок до психології, іноді просто для натхнення, іноді щоб відволіктись.

Ще люблю кіно, іноді навіть не дуже «серйозне», бо воно дає емоції й нові історії. Подорожі для мене — це окрема тема: нові країни, інші культури, інші люди. Це завжди нагадує, що світ набагато ширший, ніж наші щоденні турботи.