Готові до змін на краще?
Знайти психологаОсінь за вікном. Все рідше бувають сонячні дні, все більше хмар, прохолоди та дощу. Природа готується до зимової сплячки, птахи летять у теплі краї. А мені хочеться лише загорнутися в плед, пити гарячий чай і разом із котом дивитися у вікно, як інші люди кудись поспішають.
У такі дні найбільший виклик — просто встати з ліжка. Дні нагадують один одного, і я ловлю себе на думці, що живу у власному Дні Бабака.
Цей стан лякає: хочеться бути продуктивним, створювати користь для інших, але натомість з’являється апатія й бажання сховатися.
Щоб зрозуміти, що відбувається, я починаю ставити собі запитання: чи достатньо я спав, чи добре харчуюся, чи не перевтомився? Іноді відповідь очевидна — я виснажений. Тоді дозволяю собі відпочити: почитати книжку, сходити в басейн чи нарешті записатися на масаж.
«Я сприймаю це як “техогляд” для себе: перевірити батарею, підкачати колеса, заправити бак. Бо ми часто дбаємо про речі — миємо машину, чистимо взуття — але забуваємо подбати про внутрішній світ». — Андрій Сидоренко, психолог
Чому зникає настрій?
Настрій — це фон, на якому ми живемо. Він може змінюватися під впливом багатьох чинників. Умовно їх можна поділити на три групи:
- Фізіологічні: недосипання, брак сонячного світла, дефіцит вітамінів, хронічний біль чи гормональні зміни.
- Психологічні: перевтома, стрес, втрата сенсу, вигорання, тривожні або депресивні прояви.
- Соціальні: самотність, конфлікти, відсутність підтримки, постійний потік негативних новин.
Коли ці фактори накопичуються, ми можемо відчувати, що «нічого не хочеться».
Якщо такий стан триває довго, він може перерости у депресію. Важливо вчасно помічати ці сигнали.
Що робити, якщо немає настрою і нічого не хочеться
Подбати про базові потреби
Сон, харчування, рух і свіже повітря — це фундамент.
Як «ситий голодного не розуміє», так і я голодний, без достатнього сну не завжди адекватно реагую на виклики дня.
Іноді достатньо виспатися, поїсти гарячої їжі чи вийти на прогулянку, щоб відчути полегшення.
Дозволити собі відпочинок
Відпочинок — не ознака слабкості. Це спосіб відновити сили. Дайте собі право полежати з книжкою, подивитися фільм чи просто нічого не робити.
Це одна з моїх улюблених «вправ». Головне, щоб після неї не накривало соромом і порівнянням з іншими особами, такими як «син маминої подруги».
Змінити рутину
Навіть маленькі зміни — новий маршрут додому, інша музика, нова страва — допомагають мозку вийти з «автопілота» і повертають відчуття живості.
Досвідчені таксисти зазвичай питають, якою дорогою ви зазвичай їздите — це не проста ввічливість. Доведено, що «знайомий» маршрут суб’єктивно сприймається швидшим, але для того, щоб вийти зі «сплячки», важливо пробувати щось новеньке. Головне — робити це в «гомеопатичних» дозах.
Прислухатися до себе
Спробуйте називати свої почуття словами: «Я злюсь», «Мені сумно», «Я втомлений». Це просте, але дієве вміння допомагає не тільки краще себе розуміти, а і бути в контакті з собою.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Більшість з нас звикли бути професіоналами свого діла. Ми не говоримо про свої емоції чи почуття ні колегам, ні керівництву, ні підлеглим. І таким чином віддаляємося від себе справжнього.
Замість того щоб робити музику гучніше, може, варто прислухатися, де і що гудить всередині.
Спілкуватися
Самотність підсилює апатію. Навіть коротка розмова з другом чи знайомим може стати підтримкою.
Людина — соціальна істота, і спілкування з іншими допомагає нам знайти підтвердження власним емоціям і переживанням, допомагає їх «розділити» і полегшити їх проживання.
Рухатися
Фізична активність — один із найкращих природних «антидепресантів». Головне — почати з маленького. Це може бути йога, прогулянка чи плавання — важливо, щоб рух приносив задоволення.
Моє небажання бігати вранці програє ейфорійному стану, що я відчуваю після пробіжки. Головне — інвестувати зусилля і дочекатись ендорфінових дивідендів.
Звернути увагу на тривалість
Якщо стан «нічого не хочеться» триває понад два тижні та заважає жити, варто звернутися до спеціаліста. Це не ознака слабкості, а турбота про себе.
Як стан «немає настрою і нічого не хочеться» може перетворитися на депресію
Ці два відчуття — «немає настрою» (стійкий пригнічений настрій) та «нічого не хочеться» (втрата інтересу чи задоволення) — є головними симптомами депресії, а депресія є одним із найпоширеніших психічних розладів у світі.
Різниця між «поганим днем» і депресією полягає не в самих симптомах, а у тривалості (більш як два тижні), інтенсивності та впливі на повсякденне життя.
«Перехід» відбувається тоді, коли стан починає функціонувати автономно.
Як може допомогти психотерапія
Психотерапія — це простір, де можна зупинитися й чесно подивитися на свій стан. Вона допомагає зрозуміти, що відбувається, знайти нові способи реагування й поступово повернути контакт із собою та світом.
В процесі терапії можна помітити патерни, якими ми користуємося у стосунках з іншими, у власних думках та поведінці. Головне, що терапія дає, це допомогу відчути себе «тут і зараз» і відновити живий контакт із власними почуттями, без страхів за майбутнє і без тягарів минулого.
Запрошую на консультацію
Якщо ви вже довго відчуваєте апатію чи втрату сенсу і звичні способи відновитися не допомагають, запрошую на зустріч.
Я — Андрій Сидоренко, психолог і гештальт-терапевт. Працюю з людьми, які стикаються з вигоранням, апатією, кризами сенсу чи труднощами у стосунках.
На наших зустрічах ми разом досліджуємо ваш стан у безпечному просторі й шукаємо шлях до життя, яке буде більш живим і справжнім.
