1 мин 268

Собственное мнение. Быть или не быть.

Отношения

Психологи, работающие с этой темой

Хотите обсудить это с психологом?

Подборка специалистов, имеющих опыт работы именно с вашей темой.

  • Как бы мы не хотели быть ото всех, но наше собственное мнение во многом зависит от мнения окружающих. Так или иначе, мы вынуждены общаться с другими людьми и прислушиваться к тому, что они говорят. Другой вопрос, что степень этой у каждого отличается. Кого-то беспокоит просто, что о нем подумают окружающие люди, для другого имеют значения только мнения избранных авторитетных и уважаемых людей. В то же самое время есть люди, которые сами себе на уме и их мало заботит то, о чем подумают люди вокруг
  • На мой взгляд, нужно твердо понимать то, что ваше собственное мнение имеет право быть. от того, поддерживается оно другими или нет. Родившееся в вашей голове мнение оригинально, то есть отличается от мнений других людей. А все непохожее (и тем более, незнакомое!) вызывает недоверие. Любой человек, несущий собственную идею, должен сделать из толпы шаг вперед, то есть в некотором роде стать оппозиционным. И быть готовым к тому, чтобы отстаивать свою идею, если она того, конечно, стоит.Жизнь — это разные тона. Вряд ли человека, который отрицает все, что ему говорят окружающие люди — можно назвать адекватным. И в то же время постоянно зависеть от мнения других людей — это тоже не слишком хорошее качество, которое может привести к тому что вы будете проживать чью-то чужую жизнь, а не свою собственную.
    Очень важно слышать себя , прислушиваться к своим чувствам и эмоциям и делать выбор в свою пользу!

Читайте также

Все статьи

Вопросы на форуме по теме “Отношения”

Все вопросы
Joanna , 25 лет
Joanna , 25 лет •
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

Сніжана, 35 лет
Сніжана, 35 лет •
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

Ищут психолога по теме “Отношения”

Все объявления