Доброго дня, Олег.
Те, що з вами зараз відбувається, справді непросто. Ви пишете, що ви військовий, і я навіть не можу уявити, скільки напруження, досвіду й емоцій вам довелося витримати. Після тривалого стресу контроль над власними реакціями може даватися значно важче, ніж раніше. Іноді складно керувати навіть власним тілом, думками й імпульсами. Це може бути дуже важко усвідомлювати, особливо якщо ви звикли покладатися на себе й контролювати ситуацію.
Так, це пояснює, але не виправдовує те, що сталося з дівчиною. І зараз, на мою думку, потрібно поважати її прохання і не контактувати з нею.
Не писати «час від часу», не шукати приводу поговорити, не намагатися отримати від неї прощення. Вона сказала «ні» і це закінчене речення. Зараз ваша робота над собою саме в тому, щобвитримати це ні.
Витримати безпорадність, неможливість щось виправити, власне бажання діяти. І при цьому все одно не порушувати її меж.
Це робота в психотерапії: не контролювати іншого, а набувати досвіду, якого могло не вистачати раніше - витримувати свої почуття, поважати чужі межі й залишатися в контакті із собою, навіть коли неможливо отримати бажаний результат.
Тому, можливо, почати варто не з питання «як отримати її відповідь/вибачення…», а з « як мені витримати те що зараз я не можу нічого змінити?».
І ваша робота над собою буде проявлятися не стільки в словах, скільки в тому, що ви робите після того, як визнаєте свою відповідальність.