Елена П.

Доброго дня, Наталія. Ви описуєте ситуацію, в якій дитині дійсно потрібно допомогти.

Можно було б рекомендувати Вам щось по типу: мʼяко поговоріть з сином, розпитайте що його бентежить, запропонуйте йому техніку на відновлення ресурсів і тп. Так, звісно можна рекомендувати перевірити режим, чи достатньо дитина відпочиває. Так, має значення на скільки довірливи та безпечні ваші з ним стосунки, чи не було останнім часом якихось занадто великих емоційних подій та вражень у дитини. Якщо Ви все це вже зробили, а проблеми лишаються, я би дуже рекомендувала звернутися на консультацію до спеціаліста. А саме невропатолога та психолога.

Є прояви соціальної тривожності, високої емоційної та нервової напруги, втомлюваності, є труднощі в навчанні, бувають головні болі. Щоб надати Вам дійсно дієві рекомендації, дуже важливо професійно оцінити стан нервової системи, психологічної сфери, можливо навіть здати деякі аналізи. Це допоможе визначити причини труднощів, отже розробити індивідуальний план виходу з них.

Добре, що Ви готові приймати участь в допомозі сину. Ваша активна участь і співпраця з психологом чи психотерапевтом буде дуже важливою і корисною.

Доброго дня, Ніка. Ви описуєте свої дуже виснажливі емоції, переживання, думки, докоряєте собі. В вашій історії я чую багато тревоги, відчуття провини, гіперконтролю, гіпер відповідальності.

Таке враження, що Ви не дуже довіряєте собі, коли йдеться про Вас і вашу дитину. Мені здається, що справа навіть не в тому, яке рішення було би правильним в той день, чи лишитися з донькою вдома, чи відвести в школу, і що робити з туалетом. Запитайте себе, якби Ви залишили доньку вдома, було би Вам дійсно спокійно, чи карали би себе за те що вона пропускає заняття без поважної причини?

По великому рахунку нічого жахливого не сталося, якась ліва серветка це не стільки про небезпеку для здоровʼя, скільки про брезгливість. В решті решт донька старалась, щоб все було як треба, самостійно сходила «по великому» в школі, без вашої допомоги. Так з дітьми бувають такі казуси коли вони вчаться самостійності. Ще й не такі бувають. Багато хто з дітей недолюблює шкільні туалети. Ви пишете, що ваша сама дорога людина опинилася в таких важких умовах. Але якщо чесно, то мені здається що у доньки більше дискомфорту викликає ваше хвилювання ніж та серветка і шкільний туалет. Тому і увагу варто звернути саме на вашу батьківську тривогу, вона виснажує Вас, заважає вашій доньці і Вам насолоджуватися життям, її дорослішанням.

Так ми не ідеальні батьки, хоча і любимо своїх дітей до нестями, школи не ідеальні, вчителі не ідеальні, багато чого в цьому світі не ідеально. Зовсім точно, що ми не можемо все проконтролювати, але гарна новина в тому, що це не потрібно.

Якщо у Вас буде бажання поговорити про це все, про те як стараєтесь, про що переживаєте, звідки ця тривога, та що з нею робити- звертайтесь.

Здравствуйте, Саша. Очень хорошо, что Вы пишите здесь о своем состоянии и активно ищете помощь. Вы описываете достаточно серьезное состояние с которым надо справляться с помощью не только психотерапии, но и с медикаментами, которые может назначить врач психиатр или психотерапевт.

Если у Вас появляются суицидальные мысли - не оставайтесь с ними одна. Обязательно поговорите об этом с кем-то из ваших близких друзей или мамой. Позаботьтесь о том, чтобы у Вас в телефоне был номер телефона доверия, куда Вы сможете обратиться в самые тяжелые моменты, когда накрывает. Это важно и может уберечь Вас от импульсивного поступка в момент когда может казаться, что так будет легче. Чем раньше Вы начнете терапию (в первую очередь медикаментозную) тем раньше улучшится ваше состояние. Возможно администраторы платформы порекомендуют Вам врача психиатра, который сможет и назначить лечение и окажет психотерапевтическую поддержку. Посмотрите на платформе профили специалистов, установив в фильтре «квалификация»: психиатр. Не стоит бояться консультации психиатра, иногда в нашем организме могут происходить сбои, может нарушаться баланс нейромедиаторов (это вещества которые влияют на наши эмоции и переживания); эти сбои очень тяжело переживаются, но относительно не сложно могут быть исправлены правильно подобранным лечением.

Если не хотите сразу к психиатру, начните с консультации психолога или психотерапевта, чтобы лучше понять и оценить, что с вами происходит. Обязательно позаботьтесь о себе. Ваше состояние и качество жизни точно можно улучшить, или даже полностью исправить, берегите себя.