Оксі, вітаю.
Ваша історія про біль, недовіру, надії, очікування, які не справдилися. Про Ваші нормальні людські потреби - кохати, бути коханою, довіряти, вірити.
Нажаль реальність приносить Вам біль, небезпеку, розчарування.
Мені щиро хочеться Вас підтримати.
Захист, прозорість та залученість у життя партнера - це нормальні бажання у сімейних стосунках. Коли замість підтримки Ви отримували "не звертай увагу", а домовленності руйнувалися, виникнення підозр та спроба врятуватися від'їздами
стали реакцією на беззахисність та емоційною покинутістю.
Ви питаєте де Ваша відповідальність.
На мою думку там, де Ви намагалися чекати, що партнер сам зміниться. Де Ви бачили, що Вас приховують, та погоджувалися з цим.
Зараз чоловік знайшов рішення у розлученні, Ви його кохаєте, але запитайте у себе чи погоджуєтеся надалі бути там де немає місця Вашій гідності та Вашому спокою.
З повагою.
