Мені завжди цікаво дізнатися трохи більше про людину, яка знаходиться по той бік екрану. Тому розповім трохи про себе.
Мій шлях у психологію почався з особистого досвіду. Колись я сама щодня жила з тривогою, апатією та відчуттям, що не дуже розумію, де закінчуюся я і починаються очікування інших. Власна терапія та навчання поступово змінили моє життя, а психологія з особистого пошуку перетворилася на професію, яку я справді люблю.
Зараз я сертифікована гештальт-терапевтка та працюю з дорослими. У роботі для мене важливі контакт, живість і можливість бути собою без необхідності приносити на сесію «правильні» емоції чи правильні відповіді.
Окремо мені близькі теми вимушеного переїзду, міграції та адаптації до нового життя. Я народилася на Донеччині, останні роки живу в Києві, а також мала досвід життя за кордоном. Тому добре знаю, як це втрачати звичне відчуття безпеки, прощатися з домом, починати життя заново та вчитися жити з невизначеністю.
Мені важливо створювати простір, у якому можна говорити про складне без страху бути засудженою. Де можна злитися, сумувати, не знати, чого хочеться, суперечити самій собі, сміятися крізь сльози й поступово краще розуміти себе.
Мабуть, одна з моїх головних професійних цінностей - можливість дозволяти собі відчувати. Не тільки те, що приємно й зручно, а й сум, злість, страх, розгубленість, радість, любов. Для мене психотерапія багато в чому саме про це: поступово повертати собі право бути живою людиною.
І мене дуже надихає бачити, як у клієнтів з'являється більше опори на себе, свободи у виборі та можливості жити своє життя, а не лише відповідати тому, як «треба».