О
Добрий день. Дякую, що поділилися своїм досвідом.
Судячи з вами описаного, можна побачити певні повторювані психологічні патерни на які варто звернути увагу. Я спробую доступно окреслити їх з точки зору клінічної психології.
З того, що ви описали, можна побачити: порушення емоційної регуляції (тобто, коли емоції можуть бути дуже інтенсивними або навпаки супроводжуватися зниженням емоційного відгуку). Чутливість до відкидання і страх покинутості (очікування, що значущі для вас люди дистанціюються або можуть залишити, що призводить до захисного уникання). Нестабільність образу себе та інших (коливання між «я маю досягти максимуму/я нічого не вартий», різкі зміни у сприйнятті інших людей). Перфекціоністичні установки з самознеціненням (нереалістичні вимоги поєднуються з жорсткою внутрішньою критикою).
Окремо варто виділити труднощі з мотивацією та винагородою («знаю, що потрібно робити, але не роблю» + зниження відчуття задоволення від досягнень). Складність утримувати послідовність дій. Румінації та складність бути тут і тепер (тобто схильність застрягати в думках про минуле або майбутнє як спосіб впоратись з тривогою в теперішньому моменті). І відчуття внутрішньої порожнечі як переживання відсутності сенсів.
Якщо узагальнити описане вами, то ці прояви можуть вказувати на поєднання нейробіологічних факторів і стійких емоційно-особистісних патернів. Зокрема тих які стосуються тем пов’язаних з прив’язаністю і самосприйняттям.
Я розумію наскільки важко жити з такими емоційними гойдалками. Вважаю важливим зазначити, що за одним дописом встановити якийсь конкретний діагноз неможливо. Водночас, мені здається доцільно було б звернутися до психіатра для більш коректної оцінки стану та провести діагностику на МРО (і можливого РДУГ). Але, як ви розумієте, діагноз за дописами не ставиться.
Я б поєднала похід до психіатра і порекомендувала б вам психотерапію, яка б змогла допомогти вам з регуляцією емоцій і стабілізацією стану.
