Почну, найперше з того, що вцілому розпочавши терапію я встала на шлях руху до себе істинної, на шлях руху до себе природньої.
На даному етапі своєї терапії я пройшла шлях від внутрішнього хаосу до контакту із собою.
Умовно мій досвід терапії можна розділити на два важливі етапи, кожен з яких дав мені саме те, чого я потребувала у той чи інший момент свого життя.
Етап 1. Закладання фундаменту та балансу. (позитивна психотерапія)
Цей етап дав мені можливість відбудовати опори. А позитивна психотерапія навчила мене бачити життя цілісно, а не лише крізь призму проблем.
Що змінилося: Я навчилася шукати внутрішні ресурси та приховані можливості у складних ситуаціях. Як результат цей метод допоміг мені структурувати моє життя, структурувати конфлікти та знайти баланс між чотирма сферами: тілом, діяльністю, контактами та фантазіями. А тим самим я отримала ментальний інструментарій для щоденного життя.
Етап 2. Глибинні почуття та зцілення ( емоційнo образна терапії, IFS). Коли базові опори з'явилися, виникла потреба піти на справжню глибину — туди, куди важко дістатися логікою та розмовами. Тож з цього моменту я увійшла в період трансформації.
Що змінилося: Через роботу з образами, метафорами та тілесними відчуттями я змігла доторкнутися до своїх найглибших емоційних травм. Я перестала просто «розуміти» свої проблеми головою — я почала їх проживати та відпускати на рівні підсвідомості. Як результат, я звільнила й продовжує звільняти велику кількість заблокованої енергії. Зцілила частини себе, які роками носили образи, страхи, провину. Моє сприйняття себе стало набагато м'якшим, з'явилося самоспівчуття та внутрішня свобода.
Робота з моєю внутрішньої системою дає мені можливість:
Структурувати мій внутрішній світ
Зменшити рівень внутрішньої боротьби: Замість намагання «знищити» в собі лінь, гнів чи страх, я вчуся бачити в них захисну функцію і домовлятися з ними.
Вчитися дати слово й чути ті свої частини, які активізуються в той чи іншій момент життя.
На сьогодні я відчуваю себе дорослішюю, ціліснішою та більш живою людиною. Я більше не тікаю від своїх емоцій, не намагаюся бути ідеальною для всіх і чітко відчуваю свої кордони. Психотерапія не зробила моє життя безхмарним, але вона зробила мене стійкішою. Тепер я точно знаю: що б не відбувалося навколо, у мене є я.