Стала дуже роздратованою та знервованою. Які психологічні причини?

Нервозність і роздратування говорять про те, що нас щось не влаштовує у власному житті.

Ці почуття можуть виникати у тих випадках, коли:

• Людина не відчуває своїх кордонів і не вміє відмовляти чи відстоювати себе.
• Має установки «хорошої дівчинки» та завищені вимоги до себе («Якщо не я, то хто ж?»), і прагне допомогти всім навколо, включаючи тварин.
• Не вміє донести свою думку через конструктивну комунікацію та пояснення деталей, а також вважає, що «все і так зрозуміло».
• Має інфантильно-нарцистичне уявлення про світ і вважає, що все має бути тільки так, як вона вважає «правильним», а інших варіантів не існує.

Є ще багато індивідуальних причин для нервозності та роздратування, з якими можна розбиратися в терапії, напрацьовуючи навички управління своїм станом.

Чому з’являється підвищена дратівливість та нервозність?

Дратівливість — це реакція. Важливо знайти справжню причину такої реакції.

Часто це може бути просто звичною реакцією, вивченою з дитинства, або несвідомим копіюванням поведінки батьків.

Ще одна поширена причина — це невміння усвідомлювати та проживати свої емоції, життя відповідно до соціально прийнятних норм, без розуміння своїх справжніх бажань та потреб.

Роздратування — це емоція агресії низької інтенсивності.

Як відомо, агресія виникає у нас для дії: не подобається — роби висновки та змінюй ситуацію!

Але якщо питання нам здається нерозв'язним, а звичка звинувачувати себе в слабкості, нерішучості та бездіяльності міцно в'їлася в підсвідомість — роздратування, нервозність, втома та безсилля можуть стати постійними супутниками.

Резонно виникає запитання: що робити?

Якщо роздратування — це реакція, то існує тригер, який її викликає.

Як зрозуміти свої тригери та приховані потреби

Тригером може бути зовнішній фактор, але який чіпляє нас за щось усередині.

І ось реакцію роздратування вже запущено. Що ж там усередині? Що дає таку реакцію?

Найчастіше це незадоволені потреби, які ми можемо не усвідомлювати.

Які життєво важливі потреби ми можемо вважати неважливими:

• Увага (Я тебе бачу, мені хочеться проводити з тобою час).
• Прийняття (Я тебе бачу і чую, пробую зрозуміти тебе, хоча можу не погоджуватися з тобою).
• Важливість (Ти для мене в пріоритеті, я приділяю тобі увагу і час).
• Визнання (Я прислухаюся до тебе і враховую твою думку).
• Турбота (Мені хочеться, щоб тобі було комфортно зі мною).

Чому? Тому що ніхто нас цього не вчив, ніхто не звертав уваги на наші бажання, почуття, прояви. І зараз, у дорослому віці, нам доводиться розбиратися з цим самостійно.

Що можна зробити самостійно?

Можна ставити собі питання в момент, коли ви тільки починаєте відчувати роздратування на мінімальному рівні.

Чого мені зараз не вистачає? Яка моя потреба не задовольняється? Як я можу із цим упоратися?

Наприклад, за скандалами з дитиною про її небажання наводити порядок вдома стоїть ваша потреба бути значущою та важливою людиною у житті дитини.

Як ви зараз ставитеся до цієї потреби? Якщо не визнаєте її та продовжуєте далі вимагати підпорядкування від дитини — ситуація не зміниться і ви ходитимете по колу.

Якщо визнати свою потребу, доведеться змінювати свою поведінку — вчитися домовлятися з дитиною, показувати особистий приклад, вчити її наводити порядок, а не тільки вимагати, розуміти її потреби та уважно до них ставитися, побачити в ній самостійну особистість та давати їй визнання.

Важливо визнати відповідальність за свої почуття, тобто, не «Вони мене бісять» або «Через тебе я нервуюся», а «Я відчуваю злість, тому що я не витримую іншої думки. Я провалююсь у свій біль (образу, сором) і не можу адекватно реагувати».

Це дорослий підхід до ситуації. Часто він вимагає перегляду світоглядів. Якщо людина наважується на це, життя стає набагато осмисленішим і спокійнішим, тому що з’являється почуття опори на себе і розуміння своїх потреб.

Що допомагає зменшити дратівливість?

Як би ми все не розуміли й не пояснювали, часто емоції зашкалюють, і з ними треба щось робити саме тут і зараз.

Існує багато технік, які допомагають прожити роздратування в моменті.

Агресія — «гаряча» емоція, в ній багато енергії, якій потрібно дати вихід через тіло. Тому підійдуть будь-які техніки руху, де будуть залучені рухи рук та ніг. Важливо видихати через відкритий рот, розслаблюючи щелепи.

Приклад техніки виходу з дратівливості

Знайдіть затишне місце, де вам ніхто не завадить досхочу позлитися. Висловіть все вголос, звільнивши горло. Потім візьміть рушник, скрутіть його, ніби викручуючи з нього воду.

Вдихніть і на сильному видиху викручуйте рушник з великою силою. Дайте вихід енергії через руки та горло. Зазвичай достатньо 2–3 рази. Потім протрусіть тіло, скидаючи залишки напруги.

Обов'язково закінчіть дію, поклавши руки на живіт або грудну клітину та скажіть «Роздратованість скінчена. Емоція вийшла з мого тіла. Я впоралась».

Як можна зменшити дратівливість?

На мій погляд, лише через взяття відповідальності за свої емоції, усвідомлюючи причину агресії та змінюючи її (причину).

Інакше весь світ керуватиме вами. Новини, погода, громадський транспорт, інші люди матимуть владу над вашим настроєм.

Взяти відповідальність не означає:

• почати звинувачувати себе у всьому,
• ніколи більше не відчувати роздратування і «літати у хмарах світлих почуттів».

Це інша крайність.

«Взяти на себе відповідальність означає спробувати побачити реальність більш дорослим і тверезим поглядом, не замутненим злістю, втомою та тривогою.

У реальному житті є всі відтінки почуттів та емоцій, і з ними можна навчитися справлятися, не впадаючи в жодне з них надовго. Терапія допомагає розібратися в собі та своїх реакціях і змінити їх», — Зальотіна Юлія, психологиня.

Як вам може допомогти психолог?

Людина, яка довго не помічає своє роздратування, пригнічує, консервує його у своєму тілі у вигляді напруження та м’язових блоків. Згодом тіло починає шукати розрядку.

Це може бути скандал чи істерика (реакція «Бий») або втома, соціальна ізоляція, депресія (реакція «Замри»).

Тому важливо розпочати роботу над своїм станом, якщо ви відчуваєте, що він приносить вам дискомфорт та руйнує ваші соціальні контакти.

Психолог допомагає:

• знайти причини вивчених реакцій,
• опрацювати їх у терапії,
• навчитися відстежувати перші прояви роздратування та справлятися з тими ситуаціями, що його викликають,
• закріпити на практиці нові звички та реакції.

Часто люди, які тривалий час терпіли та підлаштовувалися, не вміють не лише висловити агресію здоровим способом, а й не відстежують її прояви на початковому рівні. Вони усвідомлюють свою постійну злість, коли терпіти вже нема сил.

Психолог допомагає помічати свої емоції та вчить із ними справлятися.

Запрошую на консультацію

Я психолог та сертифікований емотолог — фахівець із роботи з емоціями. У своїй роботі приділяю велику увагу почуттям і внутрішньому світу клієнта. Допомагаю йому відстежувати почуття та переживання, не тікати від них, а вчитися їх проживати.

Якщо роздратування та нервозність керують вашим станом та забирають сили, приходьте у терапію. Ми разом розберемося в причинах вашого стану та знайдемо вихід.