3 хв 56

Психолог та соціальні мережі

Стосунки

Останнім часом все частіше при зустрічі з потенційним клієнтом виникає питання: «Чи підтримуєте ви соціальні мережі?». Я зазвичай відповідаю, що ні, ні, і я в кращому випадку стикаюся з розгубленістю, або суб’єкт просто виходить із контакту і більше не повертається.

Сьогодні ніхто не візьме на себе зобов’язання оскаржити масштаби поширення та значення віртуальних сайтів, як локальних, так і глобальних, де ми можемо спостерігати прояв, по суті, усіх людських сфер життя – через соціальні мережі ми заявляємо про себе, інформуємо про кар’єрні досягнення, зміни в соціальному та особистому статусі, демонструємо свої успіхи, демонструємо Їхні перемоги, презентують інтимну сторону їхнього життя, продають і купують послуги та товари, дізнаються про останні події, про модні тенденції та фінансові прогнози. Ми вже давно звикли споживати контент з віртуального світу, покладаючись на надану інформацію, довіряючи експертним думкам і рекомендаціям наших віртуальних друзів. Поступово втрачаючи критичне мислення, ми більше не відстежуємо момент, коли лідери думок намагаються нав’язати нам певні ідеї чи переконання, які посилюються або підкріплюються повторним повторенням у певній системі, заглушаючи альтернативні думки. І гучніші дзвінки чуються про необхідність ввести поняття в наше повсякденне життя під назвою цифрова детоксикація - свідома відмова від використання електронних засобів спілкування і повернення до реального спілкування, творчості, роботи.

Звичайно, тенденція до представлення в соцмережах не обійшла психіатра-фахівців, оскільки вони не можуть стояти осторонь процесів, що відбуваються в суспільстві. Буває також, що психологи не відокремлюють приватні сторінки та професійні, розміщуючи в їх стрічці особисті фотографії чи котів разом із психологічним змістом. Виникає логічне питання про те, що або кого просуває цей фахівець через його акаунт у соцмережі?

На думку автора, необхідно дуже продумано підійти до питання представлення себе спеціалістом у віртуальному просторі. Слід пам'ятати, що всі соцмережі мають свою спеціалізацію: одні створені для спілкування та обміну легким контентом, інші для знайомств, інші для встановлення професійних контактів, четвертими для рецензій і рецензій, п'ятий передбачає розміщення блогів і так далі. Прийнявши рішення про просування свого облікового запису, представляючи професійний профіль спеціаліста на сторінці в соцмережі, не можна забувати, що потенційний клієнт додасть своє уявлення про психолога з точки зору змісту публікацій у своєму акаунті. Явище перенесення іноді виникає ще до особистої зустрічі психолога та пацієнта в кабінеті.

Психологи, що працюють із цією темою

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Давайте подумаємо, який контент може опублікувати психолог у своєму акаунті в соцмережі? Поради та поради щодо деяких ситуацій? Але чи працює психолог без конкретного запиту клієнта чи пацієнта і, звичайно, не може дати жодної поради. Опис прикладів з вашої клінічної практики? Наскільки етично розміщувати будь-які подробиці про своїх пацієнтів у просторі соціальної мережі у відкритому доступі? Чи не було б краще обмежитися використанням таких матеріалів у вашому звіті в рамках профільної конференції чи наглядових заходів? Інформація про просування ваших послуг чи будь-який захід - курс, вебінар, тренінг, конференція? можливо. Тут уже виникає питання про цільову аудиторію конкретного ресурсу - чи зацікавить ця подія для користувачів?

Сьогодні все частіше практикуючі психологи використовують спеціалізовані інтернет-ресурси для розміщення інформації про себе - онлайн-сервіси пошуку психологів - платформи, які поєднують відразу кілька функцій: тут розміщуються анкети фахівців; статті на різні психічні теми; інформація про заплановані професійні заходи; Форуми, на яких користувачі можуть отримати коротку консультацію або відповісти на актуальне запитання. Таким чином, фахівець має можливість уявити себе в просторі, куди цілеспрямовано приходить його потенційний клієнт або пацієнт.

І, звичайно, на шляху просування своїх послуг ніхто не скасував використання таких можливостей, як проведення в рамках публічних заходів, створення та просування власного сайту, лекції в навчальних закладах, участь у радіо- та телевізійних програмах, волонтерство, хороші рекомендації клієнтів і пацієнтів.

P.S. Думка, викладена в цій статті, є особистим судженням автора.

Читайте також

Усі статті

Запитання на форумі по темі “Стосунки”

Усі запитання
Joanna , 25 років
Joanna , 25 років •
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

Сніжана, 35 років
Сніжана, 35 років •
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

Шукають психолога по темі “Стосунки”

Усі оголошення