Готові до змін на краще?
Знайти психологаУ певний момент багато хто замислюється: а навіщо взагалі йти до психолога? Якщо проблеми не здаються «критичними», а життя ніби йде своєю чергою, то потреба в терапії може сприйматися як зайва.
Але робота з психологом — це не лише про кризи та біль. Це про турботу про себе, можливість краще зрозуміти свої почуття й потреби, а також знайти нові способи будувати життя в гармонії з собою та оточенням.
Причини з дитинства, які впливають на вас дорослих
Є поширений вислів «усі проблеми з дитинства». Наше дитинство справді впливає на нас і наше самопочуття в теперішньому. Яким саме чином і як це можна змінити — можна з’ясувати в роботі з психологом.
Я часто стикаюся з тим, що люди недооцінюють цей вплив і не розуміють, наскільки травматичними можуть бути ситуації в дитинстві, і в дорослому віці думають, що з ними щось не так. Це відчуття часто і приводить до потреби в самоаналізі.
Дуже часто люди знаходять виправдання або вважають себе самі винними в тому, що до них застосовували будь-який вид насильства.
Далі я перелічу поширені варіанти несприятливих подій у дитинстві, які могли відбитися на вашому стані в дорослому віці.
- Фізичне й психологічне насильство в сім’ї. Або ви були свідком насильства.
- Високі вимоги батьків у навчанні, спорті, у виконанні домашніх обов’язків. Ця ситуація також впливає на дитину, а згодом на дорослого несприятливим чином. Це як заслужити любов. І батьки не визнають власних вигод, а кажуть, що все це заради майбутнього дитини. Але для дитини важливий турботливий і приймаючий батько/мати.
- Психічні розлади у батьків.
- Розлучення або втрата. Розлучення є сильним стресом. Навіть якщо батьки переймаються і думають у цей момент, як поговорити про це з дитиною. Добре, коли кажуть їй, що вона важлива, і що вони спілкуватимуться з нею так само, як і раніше. Але найчастіше батьки налаштовують її проти одного з батьків або забороняють спілкуватися.
- Інцест або сексуальне насильство з боку інших дорослих або дітей.
- Дитину віддавали на виховання, особливо до трьох років. Це є втратою значущого близького. Тієї людини, з ким формується прив’язаність. На жаль, раніше часто віддавали дітей до бабусь. Надалі це впливає на відчуття безпеки, довіру та прив’язаність до інших людей.
- Жертовність батьків. Як правило, один із батьків часто скаржиться і постійно страждає. Обов’язково присутній хтось, хто грає роль «поганого», «егоїста» тощо. Дитина, сама того не розуміючи, стає рятівником або сенсом життя батька/матері. Її мотивацією стає зробити щасливим батька/матір, щоб він/вона перестав(ла) страждати. Звісно, це не виходить. Як правило, без роботи з психологом і глибокого самоаналізу людям так і не вдається побачити цю роль. Такі люди схильні до почуття провини. У такій ситуації часто трапляється, що самому не вдається побудувати міцні довірливі стосунки, але при цьому парадоксально зберігаються близькі стосунки з батьком/матір’ю.
- Дитина стає батьком/матір’ю для молодших дітей. Їй призначається відповідальність, яка не властива дитячому віку. Часто в таких випадках дітей ще й карають за те, що вони погано дивляться, наглядають тощо.
З яких ще причин потрібен психолог? Мій клієнтський досвід
Протягом тривалого часу я не лише працюю психологом, але й сама є клієнткою.
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
І для мене особиста терапія є величезним ресурсом.
Можу з упевненістю сказати, що це передусім турбота про себе, можливість бути почутим і не отримати у відповідь експертну думку чи пораду.
Це спосіб саморозвитку. Кожна зустріч для мене — це цінність і можливість відкривати в собі щось нове. Досі дивує, який внутрішній потенціал є в кожній людині.
Терапевтичні стосунки унікальні, вони можуть давати саме те, що потрібно вам, і для кожного це може бути щось своє. Увага, прийняття, повага до особистих меж, безпека у стосунках. Психолог може показати, яким звичним способом ви зупиняєте себе в тому, щоб досягти бажаного. Але саме те, що потрібно вам, а не іншим, навіть дуже близьким людям.
До психолога часто звертаються в кризі або коли стикаються з проблемою, яку важко вирішити самостійно. Або ж коли людина переосмислює своє життя і розуміє, що хоче жити по-іншому, але як — ще не зрозуміло, просто в даний момент важко.
Також можна все життя бути ображеним на своїх батьків, а можна обрати інший напрям. І це робота над собою, це спосіб брати відповідальність у свої руки.
Для мене це спосіб сміливий і думаю, що для багатьох є ризикованим. Але з власного досвіду можу сказати, що я б не проміняла цей досвід ні на що інше.