3 хв 148

Як нарцис поводиться у стосунках?

Стосунки

Стосунки з людиною, у якої виражені нарцисичні риси, рідко бувають рівними. Вони майже завжди вибудовуються по вертикалі: хтось зверху, хтось знизу. Нижче - про те, як це виглядає зсередини і що з цим можна робити.

Як нарцис поводиться у стосунках?

ⓘ

Спілкується або з позиції переваги, або з позиції учня, але майже ніколи - нарівні.

Перша позиція впізнавана: відчуття власної винятковості, поблажливий тон, порівняння не на вашу користь. Друга виглядає протилежно і тому обманює: людина ніби просить навчити її, призначає вас експертом, захоплюється. Спільне в них одне - це все одно вертикаль, просто розвернута.

Звідси й різкі переходи. Сьогоднішній гуру завтра буде скинутий і знецінений тією самою людиною, яка вчора ним захоплювалася. Для партнера це виглядає як раптова зміна ставлення без причини, хоча причина є: ви перестали підтверджувати потрібний образ.

Що стоїть за цими коливаннями?

ⓘ

Внутрішній конфлікт між відчуттям величі й відчуттям нікчемності, винесений назовні.

Те, що партнер бачить як зміну настрою, зсередини виглядає як переговори людини із самою собою. Одна частина потребує визнання й переваги, друга - схвалення й реваншу. Обидві тягнуть до вертикалі, бо рівність для них надто небезпечна. Докладніше про менш помітний варіант цієї конструкції - у матеріалі про дефіцитарний нарцисизм.

Від редакції qui.help. Аарон Пінкус і Марк Луковицький в огляді для Annual Review of Clinical Psychology за 2010 рік описали, що патологічний нарцисизм має два обличчя: грандіозне й вразливе. Перше - це відчуття права на особливе ставлення й фантазії про власну винятковість, друге - порожнеча, заздрість, гіперчутливість до критики й уникання. Це пояснює, чому одна й та сама людина може виглядати то зверхньою, то вразливою (Annual Review of Clinical Psychology, 2010). Важливо: самі по собі нарцисичні риси не є діагнозом, і ставити його за поведінкою партнера не можна.

Що в таких стосунках ранить, а що допомагає втриматися

ⓘ

Ранить спроба заслужити стабільне ставлення; допомагає опора, яка не залежить від оцінки партнера.

Орієнтир простий: ви намагаєтеся відповідати образу чи залишаєтеся собою. Коли більшість зусиль іде на те, щоб не викликати знецінення, стосунки перетворюються на роботу з підтримання чужої самооцінки. Другий орієнтир - реальність. У вертикальних стосунках легко втратити власну версію подій, бо вона постійно переписується. Повернути свій сюжет допомагає наративна психотерапія.

Психологи, що працюють із цією темою

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Що допомагає
  • Повертатися до фактів, а не до переказів про них
  • Мати коло спілкування поза цими стосунками
  • Розрізняти критику вчинку і знецінення вас
  • Не доводити свою цінність у відповідь на образу
  • Помічати, що ви відчуваєте після розмови
Що ранить
  • Заслуговувати стабільне ставлення
  • Підлаштовувати свою версію подій під чужу
  • Чекати, що визнання прийде після наступного зусилля
  • Пояснювати партнеру його мотиви замість нього
  • Відмовлятися від власних планів заради перемир'я

Чи можливі горизонтальні стосунки?

ⓘ

Можливі, але для цього людині треба ризикнути бути побаченою без захисту.

Горизонталь вимагає визнати власну вразливість і припустити, що інший, побачивши її, не засудить і не використає. Для людини, чий перший досвід стосунків був болісним, це майже неможлива ставка. Якщо замість безумовного прийняття в дитинстві була формула «будь успішним або зникни», захист приростає до тіла, і зняти його означає пройти через біль.

Тому питання, яке стоїть за цією темою, адресоване не лише партнеру: чи варті страждання шансу на справжній контакт. Відповідь у кожного своя, і вона не зобов'язує залишатися там, де боляче.

Коли варто звернутися до психолога?

ⓘ

Варто звернутися, коли ви роками підлаштовуєтеся і вже не впізнаєте власних бажань.

5 ознак, що з цими стосунками варто працювати разом із психологом:

  1. Ви звіряєте свої почуття з реакцією партнера, а не із собою.
  2. Після розмов регулярно лишається відчуття провини.
  3. Ви приховуєте частину життя, щоб уникнути знецінення.
  4. Коло спілкування звузилося до однієї людини.
  5. Ви не памʼятаєте, чого хотіли до цих стосунків.
Історія клієнтки qui.help
«Психолог допомогла мені поступово, протягом декількох сесій навчитися ставитися до себе з більшою підтримкою, з'явилося більше ясності, прийняття себе та відчуття внутрішньої опори.»
Клієнтка платформи · запит: самосприйняття і внутрішня критика

Знайти психолога

На qui.help ви можете обрати фахівця, з яким можна розібрати цю динаміку. Працювати з цим можна в індивідуальній терапії.

Читайте також

Усі статті

Запитання на форумі по темі “Стосунки”

Усі запитання
Joanna , 25 років
Joanna , 25 років •
Як діяти у цьому випадку?

Добрий день

Хочу розібратися з питанням привʼязаності у стосунках

Роками мені симтизують одні і ті ж самі люди

Спершу хлопець подобався 4 роки,у нас були дуже близькі стосунки,але у нього зʼявилась дівчина

Потім повернулись почуття до підліткової любові,наше спілкування було завдяки спільній компанії,мене дуже тягне до цієї людини і досі важко розуміти що в нас нічого не виходить,попри те що і поцілунки,і внутрішнє відчуття безпеки поруч і гарне спілкування разом,він як військовий боїться підпускати мене до себе і говорить що симпатії немає

При спробі відпустити ситуацію і почати щасливі відносини,я пів року спілкуюсь з хлопцем,ми поцілувалися і я дізнаюсь що в нього є дівчина,мені говорить що в нього є симпатія до мене,але він не може нічого вирішити

І продовжує з нею жити.

Я розчаровуюсь,не хочу нічого в плані стосунків і починаю вести власну справу,але тут нічого не змінюється і моя робота стоїть на місці,зʼявляються фінансові труднощі,а друзі стають щоразу віддаленішими у спілкуванні

Відчуваю вигорання,втому та апатію до всього

Порадьте будь ласка з чого почати та як відштовхнути від себе навʼязливі думки,які заважають спати?

Сніжана, 35 років
Сніжана, 35 років •
Розставання

Добрий день. Прошу поради. Була в стосунках 3 роки. Були онлайн-зради, фінансове використання, приниження, завуальовані під жарти. Фізичне насилля під виглядом дрібних жартів (кусання до синців і т. д.). Було сексуальне насилля (починав секс, доки я сплю). Спроби обговорення ігнорував, карав мовчанками. Я пішла майже 4 місяці тому. Головою розумію, що зробила правильно. Але зараз виявилося, що люди, яким я довіряла, просто пліткують за спиною, все перекручують. Я сама. Мені боляче, а йому плювати. Він повертався, але його поведінка була дуже абсурдною. Про повернення і зміни ніщо не говорило. Зараз він зник, думаю, що вже має іншу, а я сама, розумію, що життя зруйноване. Маю сина. Він також лише витягує фінанси. Батьки лише чекають допомоги і зливають на мене свої проблеми. Я начебто загнана в кут. Почала зачіпати його сама. Як все це пережити?

Шукають психолога по темі “Стосунки”

Усі оголошення