Боюся образити психолога. Як з цим бути?

Цей страх майже ніколи не стосується лише психолога. Він пов’язаний із глибшими внутрішніми механізмами.

1. Досвід, де правда була небезпечною

Якщо в ранньому досвіді чесність супроводжувалася критикою, віддаленням, образою, покаранням або холодом, психіка сформувала логічний ланцюжок: правда — це небезпечно як для мене, так і для цих стосунків.

2. Стратегія збереження стосунків через адаптацію

Тому з’являється автоматична роль, яку людина починає відігравати в цих значущих стосунках у дитинстві: бути зручним, не створювати дискомфорт іншим своїми думками, не конфліктувати.

Тобто робити все, щоб зберегти цей зв’язок та бути прийнятим.

Дуже страшно зустрітись із собою таким, кого називали поганим.

3. Перенесення фігури авторитету на психолога

Психолог може несвідомо сприйматись як авторитет — більш сильна або стабільна фігура, людина, яку не можна засмутити.

Тобто клієнт сприймає психолога так само як значущу дорослу авторитетну фігуру з власного життя (як маму чи тата, іншу значущу фігуру).

Він вносить в стосунки з психологом ті ж самі способи адаптації, яким навчився в дитинстві.

Мета — зберегти стосунки та не поранитись самому.

Це природна частина терапевтичного процесу. І психолог працює з цим переносом, щоб допомогти клієнту сформувати нові стратегії формування стосунків, де можна бути собою та зберігати контакт.

Чому мовчання шкодить терапевтичному процесу

Терапія працює там, де є будь-яка правда. Таким чином, правда, сказана в новому контакті, має можливість допомогти клієнту отримати новий досвід зцілення: мене бачать в цій правді та не намагаються змінити.

Коли клієнт мовчить про те, що не підходить, не подобається або викликає дискомфорт:

• частина досвіду клієнта залишається поза контактом;
• терапевт працює з адаптованою версією контакту, а не реальністю самого клієнта;
• відтворюється старий сценарій: я мовчу, щоб зберегти стосунки.

Тоді терапія стає продовженням старого досвіду, що заважає якісним змінам клієнта.

Чим зворотний зв’язок від клієнта корисний для процесу

Одна з найважливіших задач психолога — бути присутнім поруч із клієнтом без оцінки та без спроб змінити його.

«Коли клієнт говорить правду і бачить, що контакт не руйнується, його не відкидають, не намагаються повчати та не захищаються, в нервовій системі формується новий досвід: “Я можу бути собою — і стосунки зберігаються”.

Саме таким чином клієнт вчиться бути сміливим в особистих стосунках в житті. Це допомагає внести більше якісного близького контакту в його життя», — Бекетова Поліна, психологиня.

Як говорити про те, що не подобається

Можна використовувати прості фрази:

• «Мені складно про це говорити, але я хочу сказати…»

• «Я відчуваю напруження, коли ми торкаємось цієї теми»

• «Мені здається, що ви мене не зовсім зрозуміли»

• «Я злюсь»

• «Мені було неприємно в той момент»

• «Я боюся вас образити, коли говорю це»

Кваліфікований спеціаліст не буде захищатись, атакувати або віддалятись. Він візьме це в роботу.

Навіть якщо терапевт щось відчуває у відповідь на вашу правду, він каже про це екологічно, щоб разом дослідити, що відбувається між вами.

Коли страх образити є окремим запитом для роботи

Цей страх може бути частиною життєвого патерну клієнта. Він може проявлятись у різних сферах:

• складно сказати «ні»,
• складно відстоювати свої кордони,
• складно завершувати стосунки,
• є звичка підлаштовуватись,
• є страх конфлікту.

У терапії це стає видимим. І саме тут з’являється можливість інтегрувати новий досвід:

• Я можу бути сміливою.
• Я можу говорити, що думаю.
• Я можу бути собою.

Це формує нову внутрішню опору. Формується новий досвід контакту.

Запрошую на консультацію

Якщо ви боїтесь образити психолога — з вами все в порядку. Це частина вашої історії контакту зі світом. І водночас це може стати точкою змін.

Терапія — це місце, де не потрібно бути зручним. Це місце, де можна вчитися бути справжнім. Де ваша правда — не проблема.

Я працюю з людьми, які:

• бояться говорити прямо,
• відчувають напруження поруч з іншими,
• звикли бути правильними,
• бояться образити,
• бояться бути «занадто».

У роботі для мене важливо створити простір, де немає оцінки, де є місце для будь-якої правди, є повага до вашого темпу та є можливість поступово повертати собі право бути собою.

Я психолог, гештальт-терапевт та системний сімейний терапевт.

Маю багаторічну приватну практику та досвід роботи з темами кордонів, ідентичності, стосунків та внутрішньої опори.

І якщо вам відгукується ця тема, ви можете прийти з нею на терапію, навіть якщо це звучить як: «Я боюся, що ви подумаєте, що я того…»

Це вже початок.