Психотерапія навчила мене глибокого прийняття — як себе, так і інших людей у всій їхній унікальності та різноманітті потреб. Вона подарувала мені вміння бачити в кризах та розбіжностях у поглядах не глухий кут, а нову точку огляду. Замість тривоги з'явився живий інтерес: «А що, як подивитися на це інакше?».
З 2014 року гештальт-підхід був моїм захопленням та джерелом пізнання себе, поки я будувала стабільну 25-річну кар'єру головного бухгалтера. Проте справжньою перевіркою на міцність стала війна та вимушена еміграція до Шотландії.
Переїзд приніс величезну кризу: мовний бар'єр, вимушене життя з нуля та болісну втрату звичної професійної ідентичності. Саме досвід у психотерапії дав мені наснагу та стійкість проходити через цей туман невідомості. Я ризикнула повністю залишити фінансову сферу й остаточно обрати психотерапію як свою єдину професію.
Сьогодні я офіційно працюю психотерапевтом у Шотландії та активно підтримую українців, які опинилися за кордоном і проходять подібний шлях. Психотерапія повернула мені відчуття «землі під ногами», довіру до власних сил та доказ того, що навіть у часи найглибших потрясінь можна віднайти нову ідентичність і збудувати міцне, сенсовне життя.