Мій шлях до психології був прямим. Захоплюватися психологією я почала ще підлітком. Особливо мене цікавила тема взаємин між людьми, особливо усередині сім'ї. Захотілося розібратися чому так буває у дорослих, що вони не бажаючи зробити боляче один одному, своєю поведінкою, своїми словами та реакціями ранять, ображають та знецінюють. Також це було початком пошуку сенсів життя людини, виникали питання, відповіді на які шукала і в езотериці, зокрема.

Вийшло так, що першу освіту я здобула економічну, і більше 10 років я працювала в цій сфері. При цьому паралельно продовжувала цікавитися психологією, здобула другу вищу психологічну освіту, ходила на різні курси, практикувала. Але настав етап мого життя, коли провідним її змістом стало створення сім'ї та народження дітей. Свого роду академвідпустка на шляху самореалізації.

Нині я знову в психології. Вона дає відповіді на багато моїх питань про саму себе і про стосунки. Ці знання та розуміння себе дає ресурси у цей нелегкий для нас час. Проходжу додаткові психологічні курси, що з одного боку поглиблює мої знання, а з іншого, продовжує мої внутрішні усвідомлення та розвиток.

У роботі я прагну створити безпечний довірчий простір, де через пізнання себе ви вчитеся приймати себе та інших; вчіться чути інших, але не залежати від них; знайомтеся зі своїми почуттями, тілом, смислами, переконаннями - тим, що формує нас і через що ми висловлюємо себе; вчіться бачити зону свого контролю та відповідальності; розуміння та відстоювання своїх кордонів. Підсумком роботи з собою є велика усвідомленість, цілісність та дорослішання, що дає надалі можливість самостійно виходити на ресурси та вирішення життєвих завдань.

Робота з собою у психотерапії дала мені багато чого. Вона стала мені підтримкою в проживанні горя, коли померла моя близька людина; дала мені можливість відкрити світ, прийнявши свої особливості; робить мене більш усвідомленим у житті життя; вчить чути своє тіло, розуміти свої емоції, бачити смисли.