Вважаю себе щасливою людиною, т.к. я люблю свою роботу, вона приносить мені задоволення та радість. Кожен клієнтський запит для мене, як цікаве детективне розслідування, де потрібно знайти причину проблеми та вирішити її якнайкраще для мого клієнта. Я вірю, що всі люди, які мені зустрічаються, – мої ж дзеркала. Мабуть тому мої клієнти такі світлі, освічені, мотивовані і цілеспрямовані люди))) З почуттям гумору у них теж все чудово))) Також я вірю, що наше життя, в наших руках і абсолютно все, що відбувається з нами, трапляється завдяки нам чи з нашої ж вини. Я не боюся припускатися помилок, вони мене розвивають. Адже це новий досвід і розширення моєї карти світу.

Психологією я зацікавилася завдяки філософії. На другому. курсі навчання на факультеті іноземних мов нам прочитали найцікавіший курс лекцій з філософії, якою я надалі недовго захоплювалася, поки не відкрила для себе роботи З. Фрейда. Вони перевернули моє розуміння себе, людей і навколишнього світу, простіше кажучи, прочинили мені двері у світ науки психології. І досі для мене незаперечний той факт, що вплив З. Фрейда на становлення справжньої психології досить великий і міцний. Проте вже тоді, зачитуючись Фрейдом, я розуміла, що цих знань мені стає недостатньо. Я вирішила вступити на факультет психології Харківського національного університету імені В.М. Каразіна, щоб збагатити свої знання та ознайомитися з теоріями особистостей інших великих психологів. Тут прийшло усвідомлення, що психологія не просто захоплення, ця наука мені цікава, більше, я хочу жити нею, я хочу допомагати людям. Наприкінці 1-го курсу я відчула нестачу практики і почала відвідувати Майстер-школу клієнт-центрованої психотерапії К. Роджерса, де лекції читали виключно практикуючі психотерапевти різних напрямів та проводилася практика у динамічних групах.

Однак, переді мною постала проблема того, що з освітою психолога я маю право бути лише консультантом. Тобто. По-справжньому допомогти пацієнтам я не можу, а є можливість тільки вислухати їх і навчити знаходити виходи з кризових ситуацій, повірити у свої сили. Та й саме поняття «консультування» віддає профілактикою, але не в жодному разі не лікуванням. Виходить, психотерапевтом я могла стати лише за наявності медичної освіти.

Я обрала Інститут психотерапії та клінічної психології (м. Москва) не тільки тому, що в Україні немає подібного, а й тому, що тут я зустріла справді високу якість освіти, професіоналізм викладачів і такий важливий для мене аспект – широку та пізнавальну практику.

Ось уже 13 років я практикую індивідуальну психотерапію, є ведучою тренінгів та психотерапевтичних груп. Безумовно, є низка напрямів психотерапії, яким я віддаю перевагу роботі. Сюди увійшли: Клієнт-центрована психотерапія, тілесно-орієнтована психотерапія, арт-терапія, символдрама, гештальт-терапія, НЛП, Еріксоновський гіпноз. Тому на практиці я орієнтуюсь виключно на клієнта, його особисту проблематику. Я вважаю, що кожну людину потрібно приймати такою, якою вона є, з мінусами та плюсами. Адже всі ми народжуємося спочатку добрими та добрими, а то, «Що відбувається з нами в подальшому житті?», «Чому?», «За що?», «Як із цим жити?» і "Як це виправити?" – питання на які ми шукатимемо відповіді.