Я психолог, гештальт-терапевт у навчанні, так само я мама та дружина.

У психологію прийшла через особисту кризу. Коли прийшло розуміння, що я так більше не можу, не впораюся. Коли здавалося, виходу немає. Дуже важливо в такі моменти мати підтримку, людину, яка не звинувачуючи і не соромлячись, скаже, що відчуватиме розгубленість, безсилля, безпорадність-НОРМАЛЬНО. Що нормально з чимось не справлятися і що нормально просити про допомогу в кризових станах. Запрошую із цим розбиратися разом.

Я підтримаю вас у цьому вразливому стані. Разом ми подивимося на ситуацію під іншим кутом. Знайдемо вихід у здавалося б зовсім безвихідній ситуації.

У вас з'явиться відчуття впевненості у своїх силах, відчуття, що ви проживаєте своє життя. Адже ви знаєте, яке життя ви хочете прожити.

Я мешкаю тепер своє життя, а не мами, тата, сусіда, бабусі.