У своїй роботі я спираюся на гештальт-підхід — для мене це про живий контакт, безпечний простір і справжню зустріч двох людей. Я вірю, що саме у стосунку між терапевтом і клієнтом народжується новий досвід, з’являється більше розуміння себе та можливість змін. Терапія — це не про поради чи «правильні рішення», а про дослідження себе, своїх почуттів, потреб і способів жити.
Мені важливо, щоб поруч зі мною можна було бути різним: розгубленим і сильним, злим і ніжним, втомленим або натхненним. Плакати, сміятися, злитися, мовчати — і знати, що це безпечно. Я створюю простір, у якому не потрібно тримати маску чи відповідати очікуванням, де можна поступово повертатися до себе справжнього.
У роботі я поєдную розмовну терапію з увагою до тілесних відчуттів і процесів «тут і тепер». Наше тіло часто підказує більше, ніж думки, тому через контакт із відчуттями ми можемо краще зрозуміти свої межі, потреби та ресурси, зменшити тривогу й напругу, відчути більше опори в собі.