Довгий час я жила у важких життєвих ситуаціях, з якими не могла впоратися самостійно. Накопичений стрес поступово перетворився на постійну нервову напругу, яка почала проявлятись у тілі. Соматичні симптоми стали сигналом: моє тіло просто благало про допомогу.
У мене з’явилися панічні атаки, тривале безсоння, нав’язливі думки, відчуття головокружіння. Найважче було те, що з’явився страх: «Що, якщо так буде завжди?» Від цього опускались руки і ставало майже неможливо планувати майбутнє.
Коли я звернулась до психотерапевта, я змогла розірвати замкнене коло, по якому ходила роками. Саме терапія стала точкою повороту.
Поступово я почала помічати зміни — тихі, але дуже важливі. З’явилось відчуття опори, ясність у думках, більше довіри до себе. Я відчула велику вдячність за підтримку й професійну допомогу, яка дала мені можливість знову обирати себе.
Я побачила, що можу впливати на своє життя і досягати мрій.
Я вийшла з деструктивних стосунків і зустріла чоловіка, з яким почуваюсь поруч у безпеці та любові.
Змінила роботу — тепер моя діяльність не лише про дохід, а й про сенс, задоволення та розвиток.
І найголовніше — я навчилася приймати свою неідеальність
Приймати себе живу, не ідеальну і з усіма почуттями й потребами і при цьому гідною любові та підтримки.