Тато в житті дівчинки

 “Мама потрібна дитині, щоб доглядати за нею, гратися, а тато – виключно для того, щоб приносити гроші”, – доводила мені хороша знайома з величезним IQ, але проблемами в особистому житті. У її родині з патріархальними традиціями так і було. Сьогодні, працюючи з багатьма клієнтками, я бачу як хороші стосунки з батьком, навіть якщо вони були у далекому дитинстві, слугують опорою жінкам, дають віру в себе, тоді як погані буквально вибивають грунт з-під ніг.   

То в чому ж особливість стосунку батько-дочка?

Вік немовляти 

Мама в нормі є турботливою і опікаючою, вона годує і вкладає спати, міняє підгузок, агукає, співає (згодна, тато теж може це робити). І все ж тато  частіше забавляє дитину – підкидає до стелі й ловить, а вона верещить від захвату, катає на плечах, мов на коні. Це тато розгойдує гойдалку так, що мама хапається за серце. Тато вносить в життя малюка елемент веселого ризику. І таким чином показує, що можна пробувати, ризикувати, падати, забиватися, але підійматися та йти далі. Це круто і прикольно. В результаті отримуємо базову сміливість. Чи можна отримати таку сміливість від ризикової мами? Загалом може бути, але тоді у житті дитини має бути хтось інший (не мама), хто створить базову безпеку. Бо ризикувати можна лише тоді, коли твій світ стійкий. А це означає, що є хтось, до кого можна прийти порюмсати, хто любить тебе всякого – і переможця, і переможеного, хто дотримується правил, і кого ти знаєш де можна знайти-покликати, і ця людина прийде у будь-якому випадку. Якщо базової безпеки немає, дитина ховається у свій внутрішній світ, стає неконтактною, недовірливою, несміливою, гірше засвоює нову інформацію, що позначається на навчанні та спілкуванні з іншими дітьми.

3-5 років, час розвитку дитячої сексуальності

У цей час донечка починає відчувати себе Дівчинкою. Це час платтячок, заколочок, блискіток, рюшечок, і це час відчути себе принцесою та хотіти, коли виростеш, вийти заміж за тата. Якщо когось лякає це формулювання, то повірте, дитина не збирається цього робити насправді, просто тато – це єдиний мужчина, якого вона бачить у своєму житті та на поведінку якого орієнтується. Якщо тато добре ставиться до мами, то дівчинка виростає з розумінням, що нормально, що чоловік говорить слова вдячності своїй жінці, дарує подарунки, допомагає по дому, проводить час відпочинку із сім’єю. Якщо тато недобре ставиться до мами, то дівчинка виростає з розумінням що насправді нормально ховатися від чоловіка, від якого смердить , щоб не потрапити під гарячу руку; що треба не нервувати тата, бо можна його “довести” і отримати по обличчю; що чоловік не заробляє грошей, і це нормально, зароби сама та ще й знайди чим погодувати дітей і мужа і т.п. Як це позначиться на майбутньому дівчинки? Є чудова метафора автомобіля. Якщо ви все життя їздили у старих жигулях, то майже неможливо наважитися сісти у дорогу іномарку, і навпаки – якщо ви у дитинстві їздили (а возить нас, як правило тато) на хорошому автомобілі, то на власника іржавого авто без дверей ви навіть не подивитесь.

У цей час (в нормі) дочка програє конкуренцію своїй мамі. Тато підтверджує, що його донечка – найкраща у світі та, звісно, принцеса, але у нього вже є найкраща у світі жінка, її мама, королева. Колись у майбутньому дочка знайде собі чудового чоловіка та створить своє королівство, а тато перевірить претендента, щоб не віддати найкращу у світі дівчину аби кому.  

У цей же час ми отримуємо послання від чоловіків на майбутнє. Якщо тато говорить своїй дитині, що вона гарна, то залишється особлива і мила впевненість у собі, яку важко підірвати. Поради схуднути, зробити іншу зачіску чи не носити це плаття будуть сприйматися зі здивуванням, обуренням і хлопцю в майбутньому буде сказано, що він може вибирати собі плаття до душі й носити його скільки завгодно, а дівчина розберется сама, що їй одягати. Якщо вас обурила ця впевненість дівчини, озирніться у далеке минуле й подумайте, чи часто ви чули такі фрази як “хочеться-перехочеться”, “ти повинна слухатися”, “дівчина має бути скромною”, “радувати чоловіка – твій обов’язок” та подібні.

Майбутні стосунки з фінансами також закладаються у дитинстві та з допомогою фігури батька. Думка “я не можу цього собі дозволити” з’являється найчастіше у тих, хто чув це у своєму дитинстві. Це бар’єри, які ми закладаємо самі у своїй свідомості. “Не можеш дозволити, то не дозволяй”, – говорить наше підсвідоме. Таким чином можливості так і не з’являються. Це стиль мислення бідних людей, переданий нам від часів Радянського Союзу, коли бути багатим було небезпечно та/або неможливо. І від рівня фінансового забезпечення це не залежить. Психологія бідності парадоксально може бути і у дуже багатих людей.

Підлітковий вік

У цей час тато може дати дочці хороші поради щодо дивного і незрозумілого світу юних хлопців. В голові у дівчат у цей час багато вагань і роздумів з елементами самознецінення. “Чи варто одягати цю коротку спідницю, чи може краще оцю мішкувату толстовку”? “Я стала товстою і негарною”? “Тепер тато не буде мене любити, бо у мене з’явилися груди?”, “Я ніколи не вийду заміж”, “Хочу заміж за Васю, і мені байдуже, що у 15 ще рано! Мені не рано!”. Якщо стосунки з татом були хорошими, дочка може порадитися з ним. Розумію, що тату в цей час досить складно, бо він сам не дуже розуміє, як поводитися з дочкою, яка так підросла. Але саме зараз тато може допомогти підтримати дівочу самооцінку, порадити як постояти з себе, а інколи й самому захистити свою дочку. Саме зараз дівчата потребують когось, хто скаже, що вона красива розумна молода дівчина, у якої попереду чудове майбутнє. І найкраще, коли цими людьми будуть мама і тато.

У підлітковому віці дочка виграє конкуренцію у мами, але не щодо тата. Тут мама повинна підтвердити, що дочка в чомусь краща за неї – можливо, красивіша (бо молодша), краще готує, має кращу освіту чи більше високий фінансовий старт.

Мамина любов є безумовною, а тато любить тим більше, чим більше дитина дає приводів гордитися нею. Це підштовхує дочку чи сина досягати, пробувати, конкурувати з іншими. 

Чим тато може нашкодити? 

Прикладом поганих стосунків із матір’ю дочки;

Скупістю;

Невірою у сили і вміння дочки: “Дай я краще сам зроблю, у тебе вічно все з рук валиться”, “знову все зіпсуєш”; 

Надмірно деталізованими порадами (якщо дитина не розпитує про те, як це робиться): “отааак метеш, а потім береш совочок і загрібаєш під кутом 45-50 градусів”; 

Відсутністю поваги, небажанням питати думку доньки щодо тих речей, які мають стосунок до неї, наприклад, щодо сімейного відпочинку;

“Обломуванням” юнацької сексульності: “ти що так намазалась, на панель зібралася?”

Своєю повною відсутністю у житті доньки.

Бажаю читачам, щоб їхні важливі стосунки були надихаючими, легкими, щоб ви відчували впевненість у собі та в тій людині, яка поруч з вами! Якщо ж ваші стосунки з батьком були не найкращими, можна пропрацювати свій біль і страх проявлятися, своє невміння конкурувати чи страх перед чоловіками із психологом чи психотерапевтом. Усвідомлення проблеми – це вже великий крок до її вирішення. Кожен із нас має право на щастя