Коли психолог може порушити конфіденційність?

Звернення до психолога — це сміливий і відповідальний крок.

Однією з причин сумнівів або внутрішнього спротиву часто стає тема конфіденційності.

Для продуктивної терапії потрібна довіра, а довіра неможлива без відчуття безпеки.

Багато людей приходять у терапію з досвідом, де їхні слова колись використовували проти них — у сім’ї, стосунках, школі чи на роботі.

Тому природно, що виникає тривога:

• «А раптом психолог щось комусь розповість?»
• «А якщо я скажу щось занадто особисте?»
• «Чи може він передати інформацію родичам, роботодавцю, поліції?»

Ці страхи абсолютно нормальні.

Важливо знати: у психологічній практиці конфіденційність — це професійний обов’язок та один із ключових принципів етичної роботи.

Водночас існують виняткові ситуації, коли психолог може або навіть зобов’язаний порушити конфіденційність. Знати про них важливо не для того, щоб боятися, а щоб розуміти правила взаємодії.

У яких виняткових випадках психолог може порушити конфіденційність?

У більшості країн етичні кодекси психологів містять однакові принципи.

Конфіденційність може бути порушена лише тоді, коли існує реальна загроза життю чи безпеці.

Коли клієнт повідомляє про намір завдати собі шкоди

Якщо людина говорить про конкретні плани самогубства, має засоби та намір, психолог зобов’язаний діяти.

Це може включати:

• інформування кризових служб,
• звернення до лікаря,
• контакт із близькими (лише якщо це необхідно для порятунку життя).

Це не покарання і не зрада довіри — це професійний обов’язок.

Коли клієнт планує завдати шкоди іншій людині

Якщо є реальна загроза насильства, психолог має право повідомити відповідні служби, щоб запобігти шкоді.

Коли є інформація про насильство над дітьми

У багатьох країнах психологи є особами, що зобов’язані повідомляти про це.

Якщо дитина перебуває в небезпеці, фахівець повинен діяти.

Коли є рішення суду

У рідкісних випадках суд може вимагати інформацію.

Навіть тоді психолог передає мінімально необхідний обсяг даних, а не повний зміст консультацій.

Коли клієнт сам дає письмову згоду

Наприклад, на передачу інформації лікарю або на співпрацю з психіатром.

Без згоди — ніяких передач даних.

Які дані психолог зобов’язаний зберігати в таємниці?

Конфіденційність стосується не лише змісту розмов.

Психолог зобов’язаний захищати:

1. Особисту інформацію. Ім’я, контакти, сімейний стан, місце роботи, діагнози, історію звернень.
2. Зміст консультацій. Думки, переживання, історії, фантазії, страхи, конфлікти — усе, що клієнт говорить у кабінеті.
3. Записи та нотатки психолога. Вони не передаються третім особам і не показуються клієнту без спеціальної процедури.
4. Факт звернення. Психолог не має права розповідати, що певна людина є його клієнтом.
5. Дані, отримані від третіх осіб. Якщо хтось повідомив психологу інформацію про клієнта — це також конфіденційно.

Як психолог повідомляє клієнта про можливе порушення конфіденційності?

Порушення конфіденційності не відбувається раптово.

Психолог зобов’язаний:

1. Попередити заздалегідь. На першій зустрічі фахівець пояснює: «Я зберігаю конфіденційність, окрім випадків, коли є загроза життю чи безпеці».
2. Повідомити клієнта перед дією, якщо виникла критична ситуація: «Те, що ви зараз розповідаєте, свідчить про небезпеку. Я маю обов’язок подбати про вашу безпеку. Давайте разом подумаємо, як діяти».
3. Діяти максимально м’яко. Мета — не покарати, а захистити.
4. Передавати мінімум інформації. Тільки те, що необхідно для безпеки.

Що варто обговорити про конфіденційність на першій консультації?

Щоб почуватися спокійніше, клієнт має право поставити будь-які питання.

Найчастіше допомагають такі:

1. У яких випадках ви можете порушити конфіденційність?
2. Як ви дієте, якщо клієнт у небезпеці?
3. Як ви зберігаєте записи та дані?
4. Чи передаєте ви інформацію родичам або роботодавцю?
5. Чи можу я не відповідати на деякі питання?

Конфіденційність — це фундамент психологічної роботи. Вона створює простір, де можна бути чесним, вразливим, справжнім.

Якщо ви хвилюєтеся, чи можна довіряти фахівцю — це нормально. Питайте, уточнюйте, домовляйтеся про межі. Це не прояв недовіри, а відповідальна турбота про себе.

Як я працюю з цим запитом

У моїй практиці я часто зустрічаю людей, які бояться бути надто відкритими або переживають, що їхні слова можуть «вийти за межі кабінету».

Ми разом:

• Обговорюємо правила конфіденційності,
• Знімаємо страхи щодо «неправильних» тем,
• Працюємо з недовірою, соромом, тривогою,
• Створюємо безпечний простір для чесного діалогу.

«Окремо хочу зазначити, що я часто працюю з підлітками, для яких тема конфіденційності є надзвичайно важливою. Вони можуть боятися, що їхні слова будуть передані батькам, і це може повністю заблокувати відкритість.

Саме тому на першій консультації ми детально обговорюємо правила конфіденційності: що залишається між нами, а в яких випадках я зобов’язана діяти», — Ірина Баєва, психологиня.

Я також пояснюю батькам, що вони не отримуватимуть змісту наших зустрічей без згоди підлітка — окрім ситуацій реальної загрози життю чи безпеці.

Це допомагає створити простір, де підліток може говорити чесно, а батьки — розуміти межі та довіряти процесу.

Запрошую на консультацію

Я працюю м’яко, прозоро, з повагою до меж клієнта. Усе, що сказано в кабінеті, залишається в кабінеті — окрім ситуацій, де є загроза життю.

Я працюю психологом понад 15 років, спеціалізуюся на кризових станах, роботі з травматичним досвідом, підтримці дітей, підлітків і дорослих.

Маю сертифікацію EMDRIA, регулярно проходжу індивідуальні та групові супервізії, працюю з людьми, які пережили стрес, втрату, насильство або вимушену міграцію.

Моя мета — створити для вас простір, де можна говорити чесно, без страху бути засудженим чи викритим.