Дякую за такий щирий та детальний опис.
Те, що ви не почули маму, не є причиною побиття. Не існує вчинку, за який дорослий має право бити по обличчю. Ви попросили: «Не бий мене» — і ця межа була порушена. Провина за це лежить не на вас.
Те, що ви описуєте, має назву — фізичне насильство в сім’ї. Не «сварка», не «виховання», не «тато нервовий». І ваша реакція — страх, бажання зачинити двері й побути на самоті — це не втеча й не покарання батьків мовчанням. Це нормальний спосіб психіки захиститися, коли стає надто голосно й небезпечно.
Вам 18, і ви маєте право звернутися по захист самостійно. Гаряча лінія з питань домашнього насильства або поліція.
Продумайте, куди ви можете піти, якщо ситуація повториться, і хто з дорослих поруч про це знає.
Під час конфлікту головне завдання — не пояснити свою правоту, а бути в безпеці. Пояснення можна відкласти. Правота нічого не варта, якщо ви залишаєтеся в кімнаті з людиною, яка вас б’є.
