Із чим прийшов?
Із запитом навчитися жити із опорою на себе. Менше залежатиме від дружини, перестати хотіти бути дитиною в її присутності. Зменшити залежність від неї, як від мами. Маркер: відносини з дружиною, що погіршуються. Також тлом було бажання зменшити кількість днів смутку, хоч, можливо, я це й не озвучував.
Що вийшло, а що ні. Я почав розпізнавати у наших відносинах висловлювання і, меншою мірою, ситуації в яких я поводився як дитина. 3алежність, якщо і поменшала, це не принесло мені полегшення, оскільки гостро проявилося моє невміння жити по дорослому у важливій області мого життя - відновлювати свої сили, тобто. вихідні та відпустка стали для мене мукою. Не вдалося зменшити кількість днів смутку, вони навіть стали начебто частіше і сильніше.
Несподіваним стало відкриття того, наскільки глибоко з дитинства у мене йде мрія про міцну, повну та здорову родину. Багато висловлювань Андрія мене, як і раніше, розбурхують: що вина є механізмом захисту, що вірити, що всі люди гарні гірші, ніж не лінуватися дізнаватися більше про них інформації, що тільки радіти світові навколо - це ознака дитячої позиції, а доросла позиція - знати, що світ навколо може бути і цілком недружелюбний до мене.
І за все це в мене тільки подяка, бо я вірю, що це є частиною мого шляху розвитку.
На що чекати, а чого ні?
Не чекати, що психотерапевт вирішитиме за тебе проблеми. Не чекати, що зміни відбудуться самі собою, без болю та напруження. Швидше за все, буде етап, коли стане нестерпно у поточному світооточенні і ти підеш себе міняти. І це і буде точкою зростання. Усі події, що відбуваються, у цей період невипадкові.
Іду з напуттям відстежувати свої межі на роботі (!), з коханою дружиною (!), з дітьми, з тещею.
Розлучення з чоловіком після 20 років сімейного життя, прийшла вся в сльозах, роздратована, нічого не тішило, боялася залишитись сама, не вірила в себе, не бачила виходу. .
Швидко поставив на ноги, стала більш впевненою в собі, зайнялася здоров'ям і спортом, повірила у свою жіночність і красу, відпустила минуле і повірила у краще.
Було легко спілкуватися, після спілкування одразу ставало легше. Почала посміхатися. Допоміг відповісти на запитання, які не давали нормально жити, спати, їсти. .
Запит, з яким я прийшла, був налагодити стосунки з моєю мамою.
Андрій майстерно працює. Я змогла побачити кохання моєї мами і вибудувати з нею стосунки по-іншому. Тепліше та ближче...
Андрій дуже дбайливий психолог. Працює глибоко. Я залишилася дуже задоволена нашою спільною роботою.