Я з дитинства любила спостерігати за поведінкою людей: чому одні люди більш щасливі, інші - менше, хто як справляється з труднощами. І, як і всі, я проходила свій
шЛяХ.
Коли мені було 11, мій батько помер унаслідок самогубства.
Зараз це - факт з мого дитинства, а тоді я вперше зрозуміла, що є біль, якого не видно, але який впливає на поведінку та життя людини.
Я хотіла дізнаватися все про депресію і найефективніші методи її лікування, і зараз це один із моїх основних напрямків та безліч успішних задач, та щасливих клієнтів.
Я не люблю говорити: «Я допомагаю...», бо насправді ви самі собі допомагаєте, коли вже приходите, але про себе я вже точно знаю, що роблю все, щоб бути надійним партнером у цьому процесі. Я психологиня зі щирою любовʼю до своєї справи і повагою до людини.