В терапії я стала більша за страхи чи проблеми. Стала сміливішою. Ковід, повномасштабне вторгнення, втрата дому в Херсоні і еміграція, не стали зламом, а доповнили знання про опори та мою внутрішню стійкість. Світ перестав здаватися великим і страшним, а зʼявилось відчуття, що я можу впоратися з усим, що буде на моєму шляху. Мені відкрились соло подорожі Європою, великі покупки, доленосні рішення… Я стала розслабленою і впевнено почуватись серед людей. Це було важливо для мене, як для людини, що пережила булінг. Стосунки з мамою та сестрою стали добрішими, конфлікти яснішими, а спілкування більш глибоким, щирим та довірливим. Я навчилась не зраджувати себе, залишатися на своєму боці і відстоювати кордони делікатно але зрозуміло. Навчилась без сумнівів завершувати стосунки з людьми, які мене не цінують і стала свідомою формувати своє оточення. Зібрала біля себе тих, кого люблю і поважаю, а ще точно знаю, що у нас це взаємно.