В терапію я прийшла у стані абсолютного емоційного болота і відчуття, що грунт йде з-під ніг, я просто не знаю, навіщо я живу і куди далі йти, чи є те світло в кінці тонелю?
Це було щось. «Нарив», що так довго наривав, нарешті прорвало. Якщо дуже коротко, то в терапії я нарешті познайомилась із самою собою, вчилась відчувати себе, любити і приймати себе. В терапії відбулось становлення мене як особистості, зі своєю чіткою позицією, своїми потребами, бажаннями, кордонами. Відбулось моє емоційне дорослішання і взяття відповідальності за власне життя. Зʼявилось бажання йти вперед, зʼявились бажання, цілі.
Назараз психотерапія для мене стала обовʼязковою складовою життя як місце для самопізнання і саморозкриття.