Я вірю, що кожна людина має власний спосіб переживати труднощі. Саме тому в роботі для мене важливо спочатку зрозуміти людину — її історію, спосіб мислення, почуття, те, як вона будує стосунки зі світом і сама з собою. Бо немає готових рецептів чи універсальних відповідей, є лише шлях, який кожна людина проходить по-своєму.
Психотерапія для мене — це не про те, щоб змінити людину чи навчити її «правильно жити». Це простір, у якому можна без страху говорити про важливе, поступово краще пізнавати себе, знаходити власні відповіді та відновлювати внутрішню опору.
У своїй практиці я поєдную академічну освіту психолога з навчанням у гештальт-підході, який розпочала з 2020 року. Регулярно продовжую навчання, проходжу спеціалізовані курси та беру участь у професійних заходах, адже вважаю, що розвиток психолога триває протягом усієї професійної діяльності.
Для мене також дуже цінним є досвід власної психотерапії, який триває вже багато років. Саме він навчив мене не поспішати з висновками, бути уважною до людських переживань і пам'ятати, що за кожною проблемою завжди стоїть жива людина зі своєю історією.
У роботі я не шукаю, що з людиною «не так». Мені цікаво зрозуміти, як вона живе зі своїм болем, що допомагає їй справлятися, а що, навпаки, виснажує. Саме з цього, на мою думку, і починаються справжні зміни.